(1 голос, среднее 5.00 из 5)

Шпаргалка з бухгалтерського обліку. В1.

1 Функції , завдання та вимоги до бухгалтерського обліку (Б.О.) Функції: 1)Інформаційна (відображення фактичного стану господарської діяльності); 2)Контрольна (забезпечення контролю за виконанням планових завдань, збереженням і раціональним використанням господарських засобів) 3)Управлінська (забезпечення економічною інформацією для прийняття обгрунтованих управлінських рішень, активного впливу на підвищення ефективності господарської діяльності) Завдання: 1)Збирати, обробляти та відображати первинні дані про господарську діяльність підприємства. 2)Проведення систематизації даних для узагальнення і одержання підсумкової інформації про діяльність підприємства 3)забеспечення керівництвва інформацією про виконання планових та базових показників діяльності підприємства. Вимоги: 1)строга документальність 2)своєчасність 3) точність, об’єктивність та достовірність 4)простота, ясність та доступність 5)економічність при веденні б.о.

 

2 Принципи Б.О:

1)Обачність- застосування в б.о. методів оцінки , які повинні запобігати заниженню оцінки забов`язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів п 2)Повне висвітлення- фін. звітність повинна містити всю інфор. про фактичні і потенційні наслідки госп. опер., здатних вплинути на ріш-ня, що приймаються на її основі. 3)Автономність- кожне під-во розгляд-ся, як юр. особа, відокремлена  від її власників, у зв`язку з цим особисте майно та забов`язання власників не повинні відображатися у фін. звітності п 4)Послідовність- це постійне застосування п-ом обраної облікової пол-ки  5)Безперервність- оцінка активів та забов’язань п здійснюється виходячи з припущення, що діяльність під-ва бути тривати далі 6)Нарахування та відповідність доходів і витрат- для визнач. фін. результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цому доходи і витрати відображаються в б.о. і звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грош. коштів 7)Превалювання сутності над формою- операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми 8)Історична (фактична) собівартість- пріоритетною є оцінка активів п-ва, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання 9)Єдиний грошовий вимірник - вимірювання та узагальнення всіх госп. операцій підприємства у його фінансовій звітності здійснюється в єдиній грошовій од. 10)Періодичність- можливість розподілу діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності.

 

 

5   Предмет Б.О. і його об`єкти
Для забесп. свої діяль. кожне п. має відповідне майно – госп. з-би (матер. і грош. рес-cи), які форм-ся за рахунок відповідних джерел (внесків засновників, прибутку, залучених з-бів і ін). Контроль за наявністю та рухом, а також рац-м викор-м госп. з-бів здійсн-ся за допомогою б.о. Таким чином, госп. з-би, які знах-ся в розпоряджені п., і джерела їх формув-ня є об’єктом б.о. і входять до змісту його предмету. В б.о. відображ-ся матер. трудові і фін. затрати, які зв’язані з в-вом і реалізацією продукції, визнач-ся фін. результати госп. діяль. Крім того, товарно-грошове обращение обумовлює різні розрахункові взаємовідносини підпр – с постачаьниками, покупцями за товарно-матеріаль. цінності і послуги, с бюджетом по налогам та ін. платежам, банками за отримані кредити, робітниками по оплаті праці та ін., які також охоплюються і контролюються б.о. Отже предметом б.о. є госп. з-би і їх використання у процесі госп. діяль., а також розрахунково-кредитні взаємовідносини, які виникають при цьому.

 

6  Класифікація активів за складом та розміщенням: 1. Засоби в-ва (засоби праці (будівлі та споруди; машини та обладнання; інші осн засоби); предмети праці (сировина, матеріали, паливо; інші вир запаси; незавершене в-во)) 2. Засоби у сфері обігу (Засоби обігу (готова продукція; товари); грошові кошти (каса; поточний рахунок; інші рах-ки в банках); кошти в розрахунках (покупці та замовники; підзвітні засоби; інші дебітори); кошти, що обслуговують обіг (торгівельно-складські приміщення; обладнання, інвентар)); 3. засоби невиробничої сфери (будови соціально-культурного призначення; обладнання та інвентар); 4. відвернені кошти (використання прибутку на платежі до бюджету; використання прибутку на інші цілі).  Класифікація активів за функціон-ною участю у процесі діяльності 1. Необоротні активи (основні засоби; нематеріальні активи; довгострокові фінансові інвестиції; інші необоротні активи) 2. Оборотні активи (грошові кошти в касі та на рахунках в банках; виробничі запаси; короткострокові фін інв-ції; дебіторська заборгованість; витрати майбутніх періодів)

 

7  Класифікація джерел фінансування активів 1. Джерела власних коштів (власний капітал (уставний капітал, пайовий кап-л, додатковий кап-л, резервний кап-л; нерозподілений прибуток); забезпечення майбутніх витрат та платежів (забезпечення оплат відпусток; додаткове пенсійне забезпечення, забезпечення іншиз витрат та платежів; цільове фінансування та цільові надходження); доходи майбутніх періодів) 2. Джерела залучених коштів (довгострокові зобов’язання (довгострокові кредити банків, довгострокові фінансові зобов’язання, інші довгостр зобов’язання); поточні зобов’язання (короткострокові кредити банків; кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги; поточні зобов’язання за розрахунками; інші поточні зобов’язання).

 

8  Хар-ка процесів госп. діяль. Процес господарювання х-зується динамічністю. З одного боку госп процеси мають виробничий (постачання, виготовлення продукту, надання послуг, реалізація), а з іншого – правовий (купівля, залучення робочої сили, продаж) х-р. У БО прод аспект групування засобів та процесів називають активом, а правовий – пасивом. Активи та пасиви п-ва в процесі підпр д-ті зазнають різних змін, які можуть х-зувати їх надходження, вибуття або зміни форми власника. Процеси: збільшення (А: надходження; П: Вкладання капіталів), зменшення (А: Вибуття; П: Вилучення капіталів), Зміна форми активів (А: перетворення з однієї форми в іншу; П: змін немає), Зміна форми пасивів (А: змін немає; П: перетворення з однієї форми в іншу). Процеси надходження та вибуття є простими процесами, які х-зують або збільшення або зменшення об’єкта.

 

9 Хар-ка методу б.о. та його складових частин. Сукупність прийомів і способів бух. обліку (б.о.) за допомогою яких б.о. вивчає свій предмет становлять його методи. До м-дів б.о. належать: 1)Документація і інвентаризаця 2)Оцінка і калькуляція 3)Система рахунків і подвійний запис 4)Баланс і звітність. За допомогою первинних документів б.о.фіксує кожну госп. операцію, тому документація є одним з прийомів методу б.о. Але бувають такі явища, які не можуть бути відображені документально в б.о. напр. зміна кількості сировини під впливом природ. середовища – випаровування, а також псування та крадіжки. Для того, щоб мати інф-цію про такі явища на підп-ві переодично проводиться інвентаризація, при якій перевіряють фактичну наявність госп. засобів; отримані дані порівнюють з показниками б.о, а виявлені розходження, якщо вони мають місце документують і відображають в обліку. Інвен-ї підлягають товарно-матеріальні цінності, грош. кошти, а також різні види заборгованостей. Оскільки для відобр-ня операцій б.о. використовує грощовий вимірювач, потрібно дані, які надходять в натураль-у та труд-му вимірювачі переводити у грошовий. Це робиться за допомогою оцінки. Для керівництва під-ва необхідно знати суму витрат пов’язаних з діяльністю під-ва. Це робиться за допомогою калькуляції. Каль-ція це відрахування собівартості готової продукції або виконаних робіт (послуг). Для того, щоб згрупувати госп. операції, які оформлені відповідними документами,  за якісно однорідними ознаками в б.о. використовуюють систему рахунків. Госп. операції спричинюють взаємопов’язані зміни у складі засобів і джерел їх формування. Це обумовлює необхідність відображувати госп. операції в системі рахунків подвійним записом, при якому кожну суму кожної операції записують у певному порядку на двох рахунках. Для отримання інформації про наявність і склад майна під-ва і джерел його формування переодично складають бух-й баланс, в якому зіставляють сукупність засобів госп.,(в грошовому вираженні) з джерелами їх формування і цільовим призначенням Для відображення інфор-ції про фінансовий стан під-ва викор-ся фінансова звітність. Усі методи тісно взаємопов’язані між собою і складають метоб б.о. тільки у своїй єдності.

10 Бух-й баланс, його зміст та знач. Б-с – це спосіб вираження у згрупованому вигляді всіх госп. засобів підпр. та джерел їх формування, виражених у грошовій формі. Іншими словами б-с це спец. двостороння таблиця, в якій з одного боку (в лівій частині) показуюютья всі гоп. засоби за складом і розміщенням,  а з другого боку  (в правій частині) показ-ся ті ж самі госп. засоби за джерелами їх формування. Ліва сторона б-су наз-ся актив; права–пасив.  Кожен вид засобів, розміщених в активі, має відповідне джерело їх формування, яке показано в пасиві б-су. Звідси випливає, що підсумок активу завжди дорінює підсумку пасиву б-су. Це головна особливість б-су. Всі госп. засоби відображаються в б-сі в згрупованому вигляді, в грошовому виражені і як правило на перше число місяця. Кожний окремий рядок в б-сі, який має грошове вираження  наз-ся статею б-су. Тому є активні і пасивні статі б-су, в залежності від того де вони розміщені. Окрема стаття відображає велечину окремого виду засобів або їх джерел. Статі б-су згруповані за екон. змістом в окремі розділи. Б-с має велике значення. Він призначен не тільки для відображення наявності госп. засобів і їх джерел на певну дату, але й для отримання інф-ції, яка необхідна для керування, а також для зовнішіх споживачів інформації. Так за даними б-су визначається фін. стан підпр. і ця інф-ця викор-ся банками - для прийняття рішення про надання кредитів; постачальниками товарно-матеріальних цінностей  - при заключені договора на поставку; інвесторами - при вирішенні питання о доцільності інвестування капіталу. Також за даними б-су визнач-ся як підпр. забеспечене власними госп. засобами; визнач-ся стан кредитор-ї і дебітор-ї заборгованості. Значний інтерес інформація з б-су про фін стан підпр. представляє для податкових органів, іноземних партнерів та ін.

11 Зміни в балансі, обумовлені госп. операціями. В процесі гос. діяль-ті відбув-ся безперервний рух госп. засобів, зміна їх складу і джерел формування. Госп. засоби (з-би) і джерела їх форм-ня під впливом госп. операцій збільшуються або зменшуються, в результаті чого змінюються і окремі статті балансу (б-су). В окремих випадках ці зміни обумовлюють появу нових статей б-су або зникнення інших. Всі госп. операції діляться на 4 типи: 1)операції, які призводять до змін тільки в ак. б-су: одна стаття збільш-ся, друга змен-ся на одну й ту саму суму. При цьому підсумок активу(ак.) не змінюється 2)опер-ї, які приз-ть до змін тільки в пасиві(пас.) б-су: одна стаття збільш-ся, друга змен-ся на одну і ту саму суму. При цьому підсумок пас. не змін 3)опер-ї, що викликають зміни в ак. і пас. б-су одночасно: статя акт. і статя пас. збільш-ся на одну і ту саму суму. Загальний підсумок б-су при цьому збільш, однак рівність підсумків ак. і пас. не поруш-ся 4)опер-ї, що виклик-ть одночасне зменш-ня в ак. і пас. б-су на одну і ту саму суму. Загаль. підсумок б-су при цьому змен-ся, однак рівність підсумків ак. і пас. не поруш-ся. Зміни, що віббув-ся під впливом госп. операцій взаємопов’язані і подвійні, але при будь-яких змінах весь час зберігається основна властивість балансу - рівність підсумків ак. і пас. б-су. Розглянуті типи б-их змін мають велике значеня для розуміння екон. суті госп операцій, правильного відображення їх в системі рахунків.

 

12 Бух-кі рахунки, їх сутність та будова. Рахунки (р-ки) бух. обліку (б.о.) – це спосіб узагалнення даних  про стан, наявність та рух госп. засобів (з-бів) та джеред їх утворення за певний проміжок часу, сис-ма їх обліку та контролю. Р-ки б.о. представляють собою двостронню таблицю. Ліва частина має назву дебет (д-т), права – кредит (к-т). Для обліку госп. з-бів (активів) призначені активні (ак.) р-ки; відповідно для обліку джерел госп. з-бів – пасивні (пас). Залишок ак-в та пас-в на початок та кінець звіт. періоду підпр. наз-ся сальдо. В ак. р-х сальдо завжди знаход-ся в д-ті, в пас.- в к-ті. Будь-які госп. операції викликають зміни в двух статях ак. або пас. б-су; або в одній статі ак-ву, а в іншій в пасиву. Тому для відображ-ня збіль-ня ак-в, запис проводиться по д-ту ак-го р-ку. Операція, яка змен-є ак-ви на р-ку буде показана по к-ту. Для відображ-ня змін, які відбув-ся з пасивами підпр., збільш-ня показ-ся по к-ту, а зменш-ня пас.- по д-ту пас. р-ка. Весь перелік госп. операцій, їх підсумок за звітний період наз-ся оборот по р-ку. Оборот – це підсумок операцій, що відбулися на підпр. з відповідними ак-ми та пас-ми. Оборот по д-ту ак-го р-ку показує загальне збільш-ня відповіного ак-ву підпр. А оборот по к-ту – відповідно зменш-ня цього ж ак-ву. Оборот по д-ту пас-го. р-ку показує змен-ня п-ву підпр. А оборот по к-ту пас-го р-ку збільш-ня цього ж п-ву. Щоб визначити сальдо на кінець місяця по ак-му р-ку,- до сальдо на початок місяця додають оборот по д-ту і віднімають оборот по к-ду. Щоб визначити сальдо на кінець місяця по пас-му р-ку,- до сальдо на початок місяця додають оборот по к-ту і віднімають оборот по д-ту. Порядок запису на р-х б.о.: 1)Р-ки відкриваються на початок звіт. періоду, виходячи з відповідних статей б-су 2)Всі госп. операції записуються по д-ту або по к-ду відповідних р-ків 3) По закінченню звіт. періоду, на основі сальдо на кінець місяця склад-ся новий б-с.

 

13 Активні і пасивні рахунки. Активные счета предназначены для учета наличия и измене­ния средств хозяйства, пассивные — для учета наличия и изме­нения источников средств.  Хоз-ные средства размещены в балансе на левой стороне — в активе и остатки средств на активных счетах также записывают на левой стороне — на дебете. Источники средств отражаются в балансе на правой стороне (в пассиве), то и остатки на пассивных счетах записы­вают на правой стороне счета — на кредите. Активные счета всегда имеют дебетовое сальдо, пассивные — кредитовое. Общая сумма всех дебетовых остатков активных счетов равняется сумме кре­дитовых остатков пассивных счетов (поскольку итог актива ба­ланса равен итогу пассива баланса). На активных счетах по дебету отражают остаток хозяйст­венных средств на начало месяца и их увеличение, а по кредиту — уменьшение средств. На пассивных счетах по кредиту отражают остатки источни­ков средств на начало отчетного периода и увеличение их, а по дебету — уменьшение. На дебет активного счета записывают увеличение хозяйст­венных средств, а пассивного — уменьшение источников средств; на кредите пассивного счета отражают увеличение ис­точников средств, активного — уменьшение хозяйственных средств. Активные счета имеют остаток только дебетовый (поскольку нельзя использовать средств больше, чем их имеет­ся в наличии); пассивные счета — только кредитовый (посколь­ку использование источников средств ограничивается наличи­ем хозяйственных средств).

 

14 Подвійний запис, його сутність, знач, та обгрунтування. В результате хозяйственных операций происходят двойст­венные и равновеликие изменения средств хозяйства и источ­ников их образования. Это обусловливает необходимость отра­жать хозяйственные операции на счетах способом двойной записи, сущность которой состоит в том, что каждую опера­цию в одной и той же сумме записывают дважды — по дебету одного счета и по кредиту — другого. Прежде чем отразить хозяйственную операцию на соответ­ствующих счетах, на основании первичных документов состав­ляют бухгалтерскую проводку, под которой понимают указание дебетуемого, кредитуемого счета и суммы, отражаемой в учете хозяйственной операции. Каждая хозяйственная операция вследствие двойной записи обусловливает взаимосвязь между определенными счетами. Взаимосвязь счетов, возникающая в результате отражения на них хозяйственных операций двойной записью, называется кор­респонденцией счетов, а сами счета — корреспондирующими. Двойная запись позволяет уяснить, в результате каких операций произошли изменения тех или иных хоз-х средств или их источников, откуда хоз-ные средства поступили и куда они были использованы, что имеет большое значение для контроля за сохранностью имущества предпр. Двойная запись имеет контрольное и економическое значение: кон-е: двойная запись позволяет проконтрол-ть правильность отображения операций на счетах; ек-е: двойная запись позволяет проконтрол-ть движение активов предпр.

 

15 Бух-кі проводки – прості і складні В зависимости от количества корреспондирующих счетов различают простые и сложные бухгалтерские проводки (запи­си). Простой называют такую бухгалтерскую проводку, при которой один счет дебетуется, а другой на эту же сумму креди­туется, т.е. когда корреспондируют только два счета. Сложной называют такую бухгалтерскую проводку, при ко­торой несколько счетов дебетуются, а на общую сумму записей по дебету кредитуется один счет или наоборот — несколько счетов кредитуются, а на общую сумму записей по кредиту де­бетуется один счет, т.е. когда корреспондируют между собой больше чем два счета. Сложные бухгалтерские проводки не нарушают правила двойной записи, поскольку как и в простых, так и в сложных проводках сохраняется взаимосвязанное отражение хозяйствен­ных операций на дебете и кредите счетов и равенство дебето­вых и кредитовых итогов. Использование сложных бух-х проводок способствует сокращению учётных записей, делает их более наглядными. Поэтому сложные проводки широко применяются в практике учёта.

16  Рахунки синтетичного і аналітичного обліку. Синтетическими называют счета, предназна­ченные для учета экономически однородных групп средств, их ис­точников, хоз-х процессов и результатов деятель. денежном измерителе. Учет, осуществляемый с помощью синт. счетов, на­зывается синтетическим учетом. Этот учет необходим для по­лучения обобщенной инфор-и о деятельности предпр., анализа этой деятель. и планирования. Аналитическими называются счета, предназначенные для учета наличия и изменений конкретных видов средств и их ис­точников. Учет, осуществляемый с помощью аналит. счетов, называется аналитическим учетом. В аналит. учете, наряду с денежным, используют натуральные и трудовые измерители. Аналит. счета самостоят-го значения не имеют. Они ведутся в разрезе синтет. счетов и детализируют инфор-ю отображен-ую в них. Синт. и аналит. счета тесно взаимосвязаны между собой. На них отражаются одни и те же объекты. Раз одни и те же, то источником записи будут одни и те же первичные документы. Остаток синт. счёта равняется сумме остатков аналит. счетов, которые входят в него. Когда дебетуется или кредитуется синт. счет, то одновременно дебетуются или кредитуются со­ответствующие аналит. счета к нему. Отсюда, обороты и остатки аналит. счетов в итоге должны равняться оборотам и остатку синт. счета, их объединяющему. Счета аналит. учета могут объединяться непосредст­венно соответствующим синт. счетом. Од­нако в отдельных случаях возникает необходимость в дополни­тельной группировке однородных аналит. счетов в пределах синт. счета для получения обобщенных по­казаний, необходимых для управления, составления баланса и других форм отчетности. Такая группировка осуществляется в помощью субсчетов. Субсчета объединяют соответствующие группы аналит. счетов и, в свою очередь, обобщаются синт. счетом.

17  Узагальнення даних поточного БО. Оборотні відомості (ОВ). Для обобщения хоз операций, учтенных на счетах, составляют ОВ как по аналит. так и синт. счетам. О.В по синт. счетам строится в виде многографной таблицы, в 1-ой графе которой приводятся назва­ния счетов, а в последующих — дебетовые и кредитовые остатки на счетах на начало месяца, обороты по Дт и Кт каждого счета за месяц, а также остатки на счетах на 1-е число следующего за отчетным месяца. В конце ОВ по каждой из граф определяют итоги. ОВ по синтет-им счетам имеет боль­шое контрольное значение, базирующееся на получении в ней трех пар равных между собой итогов. Равенство итогов первой пары граф обусловлено равен­ством итогов ак-ва и пас-ва баланса. Рав-во итогов второй пары граф обусловлено двойной записью. Третье рав-во обусловлено двумя предыдущими рав-ми. С помощью ОВ по синтет-им счетам могут быть выявлены в учетных записях ошибки, вызванные нарушением правила двойной записи: если сумма операции запи­сана по Дт одного счета, а по Кт другого пропущена, или когда по Дт счета данная операция за­писана в одной сумме, а по Кт другого счета — в другой. Если же хоз. операция записана на счетах в непра­вильной корресп-ии или в неправильной, но одинаковой сумме, или была совсем пропущена, или, наоборот, записана дважды, т.е. когда ошибка выходит за пределы нарушения прави­ла двойной записи, то ОВ не обеспечивает ее выявления. О.В. по синт. счетам используют для составления баланса на следующую отчётную дату. Шахматная ОВ. Все счета в ведомости записывают дважды: один раз названия счетов размещают в левой части таблицы по вертикали, а второй раз эти самые счета в такой же последовательности записывают по горизонтали — в верхней части таблицы. Суммы оборотов отражают на пересечении корресп-их счетов: дебетуемого (по вертикали) и кредитуемого (по горизонтали). Основным преимуществом шахматной ОВ является наличие в ней корресп-их счетов, что позволя­ет анализировать хоз. обороты, а также проверять правильность корресп-их счетов. Недостаток шахматной ОВ: при знач колич счетов она становится громоздкой, затрудняется ее наглядность и аналитичность. ОВ по аналитическим счетам. По анал. счетам О.В. составляют по каждой группе счетов, открываемых к соответствующему синт. счёту. В отличие от ОВ по синт. счетам, ОВ по счетам аналит учета не имеют трех пар равных между собой итогов. Объясняется это тем что каждую ОВ по счетам аналит. учета составляют только по одному синт. счету. Итоги оборотов и остатков ОВ по аналит. счетам до­лжны равняться суммам оборотов и остатку соответствую­щего синт. счета. Нарушение этого равенства свиде­тельствует о допущенных ошибках такого характера: операция отражена на синт. счете, но пропущена в аналит. счете, или же на синтет. счете хоз операция записана в одной сумме, а на аналит. счетах к нему — в другой. При большом количестве товарно-мат-х ценностей более целесообразно составлять сальдовые ведомости. Они от­крываются на год и по каждому виду ценностей содержат сведения (в натур и денежном измерителях) об их остатках на 1-е число каждого месяца. Показатели же оборотов отсутст­вуют.

 

18  Класифікація рахунків за економічним змістом. Клас-я счетов по эк содержанию опре­деляет, что именно учитывается на данном счете, какие конк­ретно объекты на нем отражаются в зависимости от их эк содержания.По эк содержанию счета бух учета подразделяются на две группы: 1)Счета учета хоз. средств и процессов. В зависимости от функц-го участия в процессе деятельности хоз средства пред­-я подразделяются на необоротные активы и оборотные активы. Для учета необ-х активов, их наличия, движения, из­носа в процессе деятельности и восстановления используют счета учета необ-х ак-в. Для учета наличия и движения обор-х ак-в использу­ются счета таких групп: счета учета запасов; счета учета денежных средств, расчетов и других активов 2)Счета учета источников формирования хо­з. средств предп-я. Счета бух учета, используемые для учета источников образования активов пред-я, подразделяются на две группы: 1)счета учета источников собственных средств 2)счета учета источников привлеченных (заемных) средств. Для учета источников собственных средств предпр. ис­пользуют: счета учета собственного кап-ла; счета учета обеспечения будущих расходов и платежей; счета учета доходов и результатов деятель. Для учета источников привлеченных (заемных) средств ис­пользуют: счета учета долгосрочных обязательств; счета учета текущих обязательств. Таким образом такая клас-я, раскрывая экон-е содержание счетов, позволяет определить с-му счетов, необходимых для учёта необор-х и обор-х активов, источников их образования, хоз-х процесов и резуль-в деятель. на предпр-х, исходя из специфики их деятель. Клас-я счетов по эк содержанию сос­тавляет основу построения нац. Плана счетов бух учета активов, капитала, обязательств и хоз. операций предпр-й и орг-й.

 

19   Классификация счетов по назначению и структуре. Такая клас-я показыва­ет для чего, для получения какой информации предназначены те или иные счета и какое их строение. Под­разделяются на: счета основные, регулирующие, операци­онные, фин-результатные и забалансовые. Основные использ-ся для контроля за наличием и изменениями хоз. средств и источников их образования. Они составляют основу хоз деятель. и в своей совокупности хар-т имущественное состояние пред-я. Подразделяются на: Материальные счета предназначены для учета наличия и движения  мат ценнос­тей пред-я. (активные). Счета денежных средств предназначены для учета и конт­роля за наличием и движением денежных средств и денежных документов пред-я.(активные). Счета собственного капитала предназначены для учета ис­точников собственных средств (пассивные). Расчетные счета предназначены для учета и контроля за расчетными отношениями данного пред-я с другими пред-ми (активные, пассивные и активно-пассивные). Для отражения действительного состояния рас­четных отношений сальдо на акт-пас расчетных счетах показывают развернуто: остаток дебиторской задолжен­ности записывают по Дт счета, кредиторской — по Кт. Регулирующие счета предназначены для регулирования оценки хоз средств или источников их образования, учитываемых на осн счетах. Подразделяют­ся на: Дополняющие регул-ие счета всегда увелич. Σ  остатка регулируемого счета. Контрарные регулирующие счета уменш. оценку остатка средств или их источников, учитываемых на соответствующих регулируемых счетах. Подразделяются на: контрактивные счета предназначены для уточнения оценки остатка на отдельных счетах мат ценностей в тех случаях, когда эти ценности учитываются в Σ, превышающей их фактическую (реальную) стоимость; контрпассивные счета предназначены для уточнения Σ остатков отдельных источников средств, учет которых ведется на пассив счетах, и в тех случаях, когда остатки соответствующих источников средств отражаются в Σ, превышающей их фактическую величину, контрарно-дополняющие регулирующие счета сочетают при­знаки контрарных и дополняющих счетов. Операционные счета предназначены для отражения расхо­дов, доходов и результатов деятельности пред-я. Подразде­ляются на: Собирательно-распределительные счета предназначены для предварительного учета расходов, связанных с осуществлением того или иного хоз процесса с целью последующего распределения их между соответствую­щими объектами. По данным этих счетов обеспечивается контроль за соблюдением сметы расходов. ( "Обще­производственные расходы"). Собирательные счета от собир-распред отличаются тем, что собранные на Дт таких счетов расходы в последующем не распределяются между отдельными объ­ектами, а полностью списываются на фин результаты. ("Админ расходы"). Бюджетно-распределительные счета используются для раз­граничения расходов и доходов между смежными отчетными периодами с целью равномерного их вклю­чения в результаты деят-ти того отчетного периода, к кото­рому они относятся (активные и пассивные). Калькуляционные счета предназначены для учета совокуп­ности расходов, связанных с произ-ым процессом, и определения фактич себестоимости изгот-й про­д-и. На Дт каль-х сче­тов отражают все расходы на прои-во прод-и (работ, услуг), а с Кт этих счетов списывают те затраты, которые включены в себестоимость выпущенной из произ-ва гото­вой продукции. Сопоставительные счета предназначены для учета соответ­ствующих хоз процессов и выявления результатов по ним. ("Фин резуль­таты", «Брак в произ-ве»). Финансово-результатные счета. "Нераспределен­ная прибыль (непокрытые убытки)". Счет — активно-пассив­ный: на Кт отражают Σ полученной прибыли, на Дт — Σ убытков. Указанный счет ведется по субсчетам: "Прибыль нераспре­деленная", "Непокрытые убытки", "Прибыль, использованная в отчетном периоде". Путем сопоставления записей на указанных субсче­тах опеределяют Σ неиспользованной прибыли, оставшей­ся в хоз обороте пред-я. Забалансовые счета предназначены для учета хоз средств, не принадлежащих данному пред-ю, но временно находящихся у него в пользовании или на хранении. К ним относятся арендованные основные средства, товарно-матер. ценности, принятые на ответственное хранение или в переработку, оборудование, принятое для монтажа и др. Кроме того на заб. сч. учитывают бланки строгого отчёта, условные права и обязательства предпр. и др. Отличительной особенностью забалансовых счетов является то, что они не корреспондируют ни между собой, ни с балансо­выми счетами, правило двойной записи на них не распростра­няется.

 

20 Характеристика плану рахунків, його значення та будова. План рахунків (р-в) – це систематизований перелік р-в, який визначає організацію бухгалтерського обліку на підприємствах, в організаціях та установах з метою отримання інфор-ї, необхідної для управління та контролю. Затверджений у 1999 р. план рахунків є обов’язковим для всіх організацій та підприємств Укр. (крім банків та бюджетних установ). Р-ки за ек-м змістом групуються в 9 кл. В окремий клас виделені забалансові р-ки. Р-ки в Плані згруповані у визначеній послідовності: спочатку класи р-в госп. засобів, а потім – для обліку джерел формування цих засобів. Забалансові р-ки виділяють в окремий клас. До них відносять елементи які не є власністю підпр., але знаходяться на ньому і на них не розповсюдж. правило подвійного запису. Кожному синт. рахунку та субрахунку, окрім назви привласнюється  номер (код), для прискорення и зменшення облікової роботи. Номери синтетичних рахунків – двозначні. Кожному субрахунку привласнюється номер в межах відповідного синтетичного рахунку. Номер (код) кожного субрах-ку склад-ся з номера синт. р-ку и порядкового номера субр-ку. 1-ша цифра коду означає номер класу, 2 – номер синт. рах., 3 – номер субрах. Підприємства мають право вводити в себе будь-які субрахунки, зберігаючи нумерацію субр-х діючого Плану р-в. Для забеспеч. правиль-го викор-ня р-в при відображені госп. операцій Мін. фіном розработана інструкція к Плану р-в. План р-в і інструк. по його застосуванню є важливим засобом держ. керівництва б.о-м. на підпр. і орг-х всіх форм власності, можливості узагальнення показників обліку при складанні бал-су і інших форм звітності.

 

21  Документація як складова частина методу б.о. Документація – спосіб оформлення госп операцій документами. Док-ти – письмовий доказ дійсного здійснення госп операції або письмове розпорядження на право її здійснення. Від якості та своєчасного складання док-тів в занчній мірі залежить і якість обліку. Документація має важливе значення в управлінні діяльності п-ва. Док-тами даються розпорядження на здійснення госп операцій. Велике значення документів в процесі попереднього і подальшого контролю за законністю і доцільністю госп операцій. Попередній контроль здійснюють керівники, а послідуючий – робітники бухгалтерії. Важливе значення док-тів у забезпеченні контролю за майном п-ва, раціональним його вик-ням. Несвоєчасне оформлення док-тів може призвести до нестач, розтрат тощо. Документи мають і правове значення, як письмовий доказ госп операцій, що здійснюються. Судові органи визнають за док-ми доказову, юридичну силу, якщо вони складені своєчасно і вірно оформлені.

 

22  Визначення  первинного  документа, його  структура  та  реквізити. До первинних док. (п.д) належать такі, в яких фіксують господарські операції в момент їх здійснення. Це перший формальний доказ того , що госп. факт - явище або процес, т.б. операція, відбувся. Усі  госп. операції (касові ордери, накладні на сдачу продукції на склад і ін.)  відображаються в п.д. у момент їх здійснення Бух. док. має складну структуру. Його створення потребує грунтовних знань змісту госп. фактів, явищ і процесів, які формують одиниці первинного спостереження, а також законодавства країни про порядок оформлення майнових та правових відносин, які пов’язані з госп. фактом, що дає змогу систематизувати, групувати та перегрупувати дані. Реквізити- найважливіші відомості про певні госп. факти, які х-зують певну їх властивість. Осн. реквізитами, обов’язк. для всіх док. є: 1) назва док.(форми), код форми; 2) дата складання; 3) зміст госп. операції; 4) вимірники госп. опер.; 5) найменування  посад.осіб, які відповідають за виконання госп. опер., правильність її оформлення та їх розшифрування.

 

23   Вимоги до складання документу Реквізити  (показники, що містяться у док і хар-ть операцію). Вимоги до док: своєчасність складання, достовірність показників, правильність оформлення. Обовязкові: назва під-ва, від імені якого складено док; назва док-у, його номер, код форми; дата складання; зміст господ операції, її вимірники, підписи посод-х осіб, що відпов за правильність оформл. В зал від ситуації, можуть викор додаткові рекв. При викор-ні обчисл техніки рекв-ти можуть бути зафіксовані у вигл. спец. кодів (при умови надання їм юридичної сили). Первинні док. повинні складатись у момент складання госп. опер. (чи безпосер після її завершення). Док-ми складають на бланках типових форм, які утверджуються Мінфіном і Держкомстатом України, бланки спеціалізованих форм - міністерствами і відомствами. Без помарок, чітко, розбірливо... Вільні строки прокресл. Помилки виправляють коректуючим способом: неправильний текст закр тонкою рискою, зверху - правильний запис. Потрібен надпис «виправлено» + підписи тих, хто підписав док, +дата виправлення. +підпис оговорки (застереженн) тим, хто її зробив. В касових і банківських док ніякі випр не допуск. Якщо помилка у бланку суворого обліку - виписується новий, а старий перекресленим чи надрізаним зберіг до наступн перевірки. Відповідальні за складання ті, хто підписав.

 

24  Порядок прийняття, перевірки та обробки документів. Документи після виконання господ операцій передаються в бухгалтерію у порядку і строки, встановлені головним бух-ром. Далі обробка, мета якої - підготувати документи для наступних записів в регістри синт-го і аналіт-го обліку. Обробка складається з: 1)перевірки (у відпов з Положенням  про документальне забезп записів в бух обл): 1)перевірка по суті (встановлення законності і доцільності операції, дотримання кошторису, норм, розцінок, лімітів) 2)формальна (встановлює повноту і правильність заповнення реквізитів) 3)арифметична (перевірка правильності всіх арифметичних підрахунків в документі). Якщо виявляється помилки в оформленні, документи повертаються для дооформлення чи складання заново 2)розцінки (проставлення у відпов графах ціни і суми, тобто грошова оцінка натуральних показників операції). Документи, де грошовий вимірник є обовязковим, розцінці не підлягають 3)групування (обєднання однорідних первинних докиментів і запис у групувальні відомості для визначення результатів по кожній групі) 4)контировкі (складання бух-х проведень. Записи роблять в документах чи користуються спеціальними меморіальними ордерами). Оформлені проводками документи викор для відображ операцій в регістрах синт-го, аналіт-го обліку. Первинні документи повинні мати певну відмітку: дата запису до регістру (ручна обробка); штемпель штампу відповідального оператора (комп’ютерна обробка). Штамп «Отримано» або «Виплачено» з датою - для касових ордерів та документів, що були підставою для виплати зарплати і інших виплат. Необхідно прискорювати документооборот (рух док у процесі їх оперативного використання і обробки з моменту складання або надходж від інших підпр до передачі на збер в архів після регістрації). Потрібно складати (гол. бух-р) план документообороту.

 

25   Класифікація документів. За призначенням: 1)розпорядчі - містять розпорядження на здійснення господ опер, але не підтверджують факту її здійснення (чеки, платіжні доручення банку).2)виконавчі (виправдальні) - підтверджують факт здійснення операції (виписки банку з рахунку під-ва про зачислення чи списання грош. коштів, акти, квітанції...) 3)документи бухгалтерського оформлення - складаються самими працівниками бухгалтерії на підставі виправдальних документів або даних поточного обліку для техн-ї підготовки облікових записів (меморіальні ордери, бух справки, розрахунки). Не мають самостійного значення. Часто використовують док-ти з усіма трьома ознаками - комбіновані (касові ордери, вимоги, лімітно-збірні карти...) В залежності від порядку відображення госп. операцій: 1)первинні складають у момент здійснення госп. операції (касові ордери, накладні на сдачу продукції та ін.) 2)зведені склад-ся на основі однорідних первин-х док-тів шляхом групування і узагальнення їх показників (звіти касира, авансові звіти та ін.) По способу охоплення госп. операцій: 1)разові використ-ть для оформлення одної чи декількох операцій, які запис-ся в документ одночасно (грошові чекі, касові ордери та ін.) 2)накопичувальні викор-ся для оформлення однорідних,таких, що систематично повторюються операцій протягом певного періоду (лімітно-забірні накопичувальні наряди і ін.) За місцем складання: 1)внутрішні (склад-ся на самому підпр) 2)зовнішні (поступають з інших підпр. і орган-й) По способу склад-ня: 1)ті, які склад. вручну 2)за допомогою обчис. техніки.

 

27   Сутність і значення інвентаризації. Це спосіб виявлення (з подальшим обліком) господ засобів і їх джерел, не оформлених поточною документацією, для забезпечення достовірності показників обліку і контролю за збереженням  цінностей. Здійснюється шляхом перевірки в натурі наявності господ засобів (через взваження, перерахунок, обмірювання) і співставлення отриманих результатів з даними бух обліку. Дозволяє встановити розбіжність між даними обліку і фактичною наявністю засобів, тобто їх нестачу чи надлишок, які оформлюються відпов документами і приймаються в облік

28   Види інвентаризації. Порядок проведення та відображення в обліку її результатів. Інвентаризація — це спосіб виявлення та обліку тих засобів і джерел (або їх відсутності), які не знайшли документального відображення у поточному обліку. Технічно інвентаризація здійснюється шляхом визначення фактичної наявності господарських засобів і зіставлення їх з даними обліку. Слід розрізняти інвен-ю, як спосіб методу б.о. і як техніку (технічний прийом) її проведення. У результаті зіставлення виявляються надлишки, недостачі, встановлюються причини і винні особи у їх виник­ненні. В залежності від повноти охоплення перевіркою майна підпр.: 1)повна – суцільна  перевірка майна підпр. і стану розрах-в відносин 2)часткова – охоплює окремі види засобів (грош. кошти в касі та ін.) По характеру: 1)планові – проводиться за попередньо складеним планом згідно розработаного графіку її проведення) 2)позапланові – проводяться за розпорядження керівника підпр., за вимогою ревізійного органу, у випадках стихійного лиха, пожежі та ін. Інвент. проводить інвент. комісія, яка очолюється керівником підпр. чи його замом., з участю глав. буха у присутності матер-но відповідальних осіб. Інвент матер. цінностей провод за місцями їх зберігання. Дані по кожному виду цінностей заносяться в інвент-і описи, які склад-ся в двух екземплірах і підпис-ся членами комісії. При інвент. грошових з-бів до уваги беруться тільки іх фактична наявність. Виявлені надлишки в доход підпр. Нестача стягується з касира. Інвент. розрах-в відносин з інш. підпр. здійнсюється за даними документів. Результати інвент. відображуються в б.о. у 10-денний строк, після чого його показники приводяться у повну відповідність з фактич. навяністю госп. засобів. За даними результатів інвентаризації та зазначених письмових пояснень матеріально відповідальних осіб керівництво підприємства приймає рішення про врегулювання різниці між даними обліку та фактичною наявністю матеріальних цінностей. Нестача в межах норм природного зменшення списується на рахунки виробничих витрат, а понад витрат і з вини матеріально відповідальних осіб — за рахунок винних осіб. Залишки показують по дебету рахунків матеріальних цінностей і кредиту рахунків виробничих витрат.

 

29 Облікові реєстри їх значення в б.о. Уч.рег являются носителями инф-и спец. формата и строения (бумажные, машинные), предназначенные для регистрации, группирования и обобщения хоз. операций, оформленных соответствующими докум-ми. Записи хоз. операций в регистрах наз-ся учётной регистрацией. Инф-я, содержащаяся в уч..рег., исполь-ся для оперативного руководства, эк-го анализа, а также составления отчётности. По внешнему виду: 1)книги – отдельные листки крепко переплетены, страницы обязательно пронумерованы. Осн. преимущество – надёжность сохранения учётных записей. Недостаток – громоздкость 2)карточки – изготов-ся из плотной бумаги или картона спец. формы, стандарт-х размеров. Каждой карточке присваивается порядковый номер, они храняться в спец. ящиках – картотеках. 3)отдельные листки – от карточек отличаются тем что изготов-ся из менее плотной бумаги, большего формата и хранятся в папках (регистраторах). Исполь-ся для ведения журналов-ордеров, вспомогательных ведомостях к ним, составления машинограм. Преимущества карточ. и отдель. лист. – возможность любой группировки для получения необходимой инф-и, исполь-ся при автоматиз-и учёта на ЭВМ.  По характеру записей: 1)хронологические – хоз. опер. записывают в календар. последоват-и их осуществления и оформления.2)систематические – предназначены для группировки (систематиз-и) однородных по эк-му содержанию хоз. опер. на счетах б.учета 3)комбинированные – в них хронолог-е и системат-е записи ведут одновременно (книга Журнал-главная). По объёму содержания записей: 1)синт-го. учёта – для отражения эк-ки однород-х хоз. опер. на синт. счетах в денежном измерителе, с указанием даты, номера и суммы бух-й записи, как правило без пояснительного текста 2)аналит. учёта – для отражения хоз. опер. на аналит. счетах, детализирующих содержание показателей соответствующего синт. счёта 3)комбинированные – для одновременного осуществления синт. и аналит. учёта. Техника учётной регистрации. В соответствии с Положением о документальном обеспечении записей в б.учёте. хоз. опер. в уч. рег. записывают только на основании надлежаще оформленных и обработанных документов темного цвета чернилами (или пастой шариковых ручек), средствами механизации или иными средствами, обеспечивающими сохранение записей в течении длительного времени и предупреждающие внесение несанкционированных и незаметных исправлений.

 

30   Поняття про форми б.о. Под формой бух.учёта понимают определенную систему взаимосвязанных между собой учетных регистров установленной формы и содержания, обусловливающих последовательность и способы учетных записей. Современными формами бух.уч. применяемых на предпр. и орг-х, являются: 1)мемориально-ордерная 2)Журнал-главная 3)журнально-ордерная 4)автоматизированная (компьютерная). 1)мем-орд. хар-ся использованием книг для ведения синт. учёта и карточек – для аналит. На основании оформленных док-тов составляют мемориальные ордера. Они регистрируються в Регистрационном журнале. Недостатки: многократность записей хоз.опер., разобщенность синт. и аналит. учёта, отнесение значитель. объёма работ на конец месяца.  2) Жур-глав. является упрощённым вариантом мем-орд. формы и исполь-ся на небольших по объёму деятель. предпр. и в учреждениях, план счетов которых предусматривает незначительное кол-во счетов синт. учёта. Особенностью этой формы бух.учёта являются совмещения хронол-го и системат-го учёта по синт. счетам в одном комбинированном регистре – книге Журнал-главная, сочетающая в себе Регистрационный журнал и Главную книгу. Осн. преимущество – простота и наглядность записей в синт. учёте. Однако при исполь-и большого кол-ва синт.счетов эта форма теряет наглядность записей. 3)журн-орд – базируется на широком использовании системы накопительных и группировочных регистров – журнал-ордеров и вспомогательных ведомостей к ним. Записи в журн-орд.(основные регистры) осуществляют непосредственно на основании исполнительных документов по мере их обработке. В журн-орд. хронол-й и системат-й учёт совмещены. По внеш. строению они представляют отдельные листки – регистры многографной формы, предназначенные для кредитовых записей того балансового счёта, операции на котором учитываются в данном жур-орд. Существ. преимущество – приспособленность учётных регистров для составления отчётности 4)Комп. – первичная инф-ция о хоз. опер-х вводится в комп-ю сис-му программистом или бух-ом, который осуществляет визуальный и машинный контроль, ведёт диалог, исправляет ошибки, обрабатывает с помощью компьютера инф-цию; с помощью печатающего устройства получает соответстующие машинограммы. Такая сис-ма учёта обеспеч. совмещние документации и регистрации учет. инф-ции, снижение трудоёмкости учёта с одновременным повышением достоверности и оператив-ти инф-ции.

 

31  Спрощена форма бухгалтерського обліку. Для ведення бухгалтерського обліку на підприємствах невироб­ничої сфери з простим технологічним процесом виробництва та не­великою кількістю господарських операцій застосовують спрощену форму бухгалтерського обліку. Спрощена форма бухгалтерського обліку може застосовува­тися: 1)за простою формою (без використання реєстрів обліку майна підприємства); 2) за формою бухгалтерського обліку з використанням реєс. об. май. підп. Підприємства малого бізнесу, які застосовують просту форму обліку, реєструють первинні облікові документи, відображають операції на рахунках, визначають собівартість продукції і фінансовий результат в бухгалтерському реєстрі — книзі обліку господарських операцій (форма № К — 1), Для розрахунків з оплати праці працівників малі підприємства ведуть відомість обліку заробітної плати (форма № В — 8).

 

32  Меморіальна - ордерна форма бухгалтерського обліку характеризуется использованием книг для ве­дения синтетического учета и карточек — для аналитического. На основании оформленных и обработанных документов (первич­ных или сгруппированных) составляют мемориальные ордера. В них делается ссылка на документ, послуживший основанием для записей (или кратко излагается содержание операции), его номер и дата составления, указываются корреспондирующие счета и сумма. Это способствует упорядочению записей. Мемориальные ордера составляются на отдельных блан­ках или на самом документе, если на нем воспроизведена (печатным или иным способом) форма ордера. Мемориаль­ные ордера регистрируются в Регистрационном журнале. Регистра­ционный журнал предназначен для обеспечения сохранности мемориальных ордеров, а также для последующей проверки полноты и правильности учетных записей на синтетических счетах. После регистрации данные мемориальных ордеров записы­вают в Главную книгу, являющуюся систематическим регистром синтетического учета. При определённых преимуществах имеет ряд недостатков: многократность записей хоз.опер.; разобщенность синт. и аналит. учёта; отнесение значитель. объёма работ на конец месяца; недостаточная приспособленность учетных регистров для получения инф-ции, необходимой для составления очётности; составление значительного кол-ва мемориальных ордеров.

 

33  Журнально-ордерная форма бухгалтерского учета базируется на широком использовании системы накопительных и группировочных регистров — журналов-ордеров и вспомогательных ведомостей к ним. Записи в журналы-ордера (основные регистры) осуществля­ют непосредственно на основании исполнительных документов по мере их обработки (без составления мемориальных орде­ров). В журналах-ордерах хронологический и систематический учет совмещены. По внешнему строению журналы-ордера представляют от­дельные листки — регистры многографной формы, предназна­ченные для кредитовых записей того балансового счета, опера­ции на котором учитываются в данном журнале-ордере. В отдельных графах журнала-ордера указаны счета, корреспон­дирующие с дебетом данного счета. Формат этих регистров, размещение граф и порядок записей зависят от особенностей учитываемых операций. Каждому журналу-ордеру присвоен постоянный номер. Журналы-ордера для предупреждения повторных записей построены по кредитовому признаку: все операции отражают по кредиту данного синтетического счета и дебету корреспон­дирующих с ним счетов. Записи хозяйственных операций в журнале-ордере осуществ­ляют по шахматному принципу: в один рабочий прием сумму операции записывают одновременно по дебету и кредиту кор­респондирующих счетов. Это позволяет значительно сократить количество учетных записей, уменьшить объем учетной работы и повысить качество самого учета. В порядке исключения, с целью усиления контроля за со­хранностью и использованием денежных средств по отдельным счетам ("Касса", "Счета в банках", "Прочие средства" и др.) наряду с журналами-ордерами по кредитовому признаку ведут вспомогательные ведомости по дебету этих счетов.Одним из существенных преимуществ журнально-ордерной формы учета являются приспособленность учетных регистров для составления отчетности. Для этого заблаговременно в журна­лах-ордерах предусматривается перечень показателей отчетности, в разрезе которых и осуществляется текущий учет. Это дает воз­можность без дополнительных выборок и расчетов из учетных регистров получать необходимую информацию для составления отчетности.

 

34  Машинно – орієнтовані форми бухгалтерського обліку. Внедрение в учетный процесс компьютерной техники обусловило замену бумажных носителей информации техническими с приданием им, согласно Положению о документальном обеспечении запи­сей в бухгалтерском учете, юридической силы. Первичная информация о хозяйственных операциях вводится в компью­терную систему программистом или самим бух-м, ко­торый осуществляет визуальный и машинный контроль, ведет диалог, исправляет ошибки, обрабатывает с помощью компью­тера информацию; с помощью печатающего устройства по­лучает соответствующие машинограммы (документов, регист­ров синтетического и аналитического учета, оборотных и сальдовых ведомостей, отчетных форм). Документы и маши­нограммы для придания им юридической силы должны отвечать требованиям стандартов и быть закодированными согласно с утвержденной системой кодификации. Подписи лиц, ответст­венных за достоверность информации, выполняются в виде па­роля или иным способом авторизации, позволяющим одно­значно идентифицировать лицо, осуществившее операцию, и исключает возможность пользования чужими кодами. Таким образом, система учета, базирующаяся на использо­вании современной вычислительной техники, является особенной формой бух-го учета, отвечающей современным требованиям управления и обеспечивающей: совмещение доку­ментации и регистрации учетной информации, снижение тру­доемкости учета с одновременным повышением достоверности и оперативности информации; интеграцию всех видов учета — оперативного, бух-го, статист-го; своевременное представление информации, необходимой для управления.

 

35  Методологічне, інформаційне та технічне забеспечення ведення обліку в Укр. Методологічне регулювання б.ом. в країні здійснюється Мін. фіном. Укр., яке розробляє і затверджує план рах-ків і інші нормативні док-ти по орган-ї б.о., які обов’язкові для всіх підпр. на тер-рїї Укр. При Мін. фіні як дорадчий орган діє методологічна рада з бух. обліку. Вона займається удосконаленням організ-них форм і методів бух. обліку в Укр., розробкою рекомендацій методологічним забеспеченням, впровадженням сучасної технології збору та обробки обліково-ек-ї інф-ї. Мін-ва і відомства, в сферу керування яких входить підпр. і орг-ї загальнодержавної форми власності розробляють методичні рекомендації по обліку окремих видів майна і джерел його формування, дотримуючись єдиних методологічних принципів. До методологічного забеспечення слід віднести закон Укр “Про бух. облік та фін.звітність в Укр.”, Положення (стандарти) бух.обліку і інструкцію про застосування Плану рах-ків б.о. активів, капіталу, забов’язань і господарських підпр. і орг-й). До інфор-го забесп-ня слід віднести існуючі видавництва; журнали, газети та інші періодичні видання, які займаються питаннями б.о. Серед видавництв: Универсал-Бизнес(“ГлавБух”); журнали  Дебет-кредит, “Бух. учёт и аудит”, “Бух-р”, “Всё о бух. учёте” та ін; газета “плюс минус”, “галицькі контракти” та ін. До техн. забеспеч. слід віднести суцільне впровадження компьютерів для обліку, а також використання комп.программ (1:С Бухгалтерія, Парус, Галактика, Бест та ін.).

 

36  Основні засоби, критерії їх визначення. Неотъемлемым условием осуществления хозяйственной дея­тельности являются основные средства — здания, сооружения, оборудования, тран­спортные и другие средства. Отличительной особенностью основных средств является длительное время их использования, постепенный износ и пе­редача стоимости на себестоимость вновь созданного продукта (изготовленной продукции, выполненных работ и услуг). Методологические основы формирования в бухгалтерском учете информации об основных средствах и раскрытие инфор­мации о них в финансовой отчетности предприятий, других форм собственности регла­ментируется Положением (стандартом) бухгалтерского учета 7 "Основные средства". В соответствии с указанным Положением (стандартом) к ос­новным средствам относятся материальные активы, которые предприятие содержит с целью их использования в процессе производства или поставки товаров и услуг, предоставления в аренду другим лицам или для осуществления административ­ных и социальных функций, ожидаемый срок полезного ис­пользования (эксплуатации) которых больше одного года (или операционного цикла, если он длиннее года). Объект основных средств признается активом когда существует вероятность экономической выгоды для предприятия в буду­щем .

37   Класифікація основних засобів Классификация осн. средств используется при организации аналит. учета осн. средств, начислении амортиза­ции (износа), составлении отчетности. В зависимости от функционального назначения (характера участия в процессе производства): 1)производственные - средства, которые принимают участие в сфере матер. пр-ва и обслуживают его. Сте­пень  участия в процессе производства различна: одни участвуют в произ-ве в качестве орудий труда, другие обеспечивают беспере­бойность пр-го процесса, третьи создают необходимые усло­вия для пр-го процесса, хранения или перемещения произв-х за­пасов и готов. продукции. 2)непроиз-ные -  не участвуют прямо или косвенно в процессе пр-­ва, а предназначены для целей непроизводственного потребле­ния. В зависимости от натурально-вещественного хар-ра: 1)земельные участки 2)капитальные затраты на улучшение земель 3)здания и сооружения 4)машины и оборудование 5)транспорт. ср-ства 6)инструменты, приспособления, инвентарь 7)рабочий и продуктивный скот 8)многолетние насаждения 9прочие осн средства. По использованию: дей­ствующие и недействующие (находящиеся в запасе и на консер­вации). деление их в учете связано главным образом с использованием осн. средств и исчислением амортизации. В зависимости от принадлежности 1)собственные, т.е. принадлежащие данному предпри­ятию 2)арендованные, т.е. находящиеся во временном его поль­зовании. Собственные учитываются на балансе предп. на сч "Осн средства", а арендованные, как принадлежащие другим хоз-вам, отражаются на заба­лансовом сч "Арендованные необоротные активы". Также классификация осн средств дополняется их учетом по видам, месту использования или хранения, материально ответственным лицам. Этим обес­печивается контроль за сохранностью осн средств.

 

38 Оцінка основних засобів Оцінюються основні засоби за такими видами вартості : первісна, переоцінена первісна, залишкова, справедлива, ліквідаційна. Первісна – фактична (справедлива) собівартість осн. зас. на дату придбання або створення (включаючи витрати на транспорт та по установці, держстрах та інші витрати). Якщо об’єкт був придбаний в результаті бартеру, то його оцінка буде залежати від того, був обмін на подібний (виконує подібну функцію або мають однакову собівартість) або неподібний актив. При чому первісна вартість, отриманих об’єктів в результ. обміну на подібний актив, дорівнює залишковій вартості переданого об’єкту. А якщо на неподібний об’єкт, то отриманий об’єкт приймається на облік за справедливою вартістю переданого об’єкту, зменшеною (збільш.) на суму доплат, яка була передана (отримана) підчас обміну. Змінювати первісну вартість можна лише при 1)покращенні осн. з-бів, які призведуть до збільшення вигод від їх використання; 2)переоцінки балансової вартості о.з; 3)часткової ліквідації відповідних об’єктів. Переоцінку перв. варт. можна здійснювати на 31 грудня кожного року. Залишкова = первісна – знос (реальний вартість на звітну дату).Відновна вартість – вартість відтворювання о.з. у сучасних умовах, при сучасному рівні цін. Справедлива – сума за якою може здійснюватись обмін активу, або оплата забов’язання в результ. операцій між зацікавленими незалежними інформованими сторонами. Ліквідаційна – це залишкова вартість на момент вибуття за мінусом витрат пов’язаних з ліквідацією об’єктів.

39  Облік надходження основних засобів. О.з.поступають на під-во в результаті: 1)Капітальних інвестицій(будівництво або придбання); 2)В рез. Фінанс. Оренди; 3)В рез. Безоплатного отримання(подарунку); 4)Внески засовників до стат.капіталу; 5)В рез. Обміну (на подібні і непод.). Прийом обєкту здійснює комісія, створена за наказом керівника під-ва. Цю комісію обовязково очолює заступник директора(або гол.інженер). Обовязково в комісію входить гол.бух.. Мета ком-ї – перевірити відпов-ть обєкту документам,які супроводжують його. Обєкт обовязково супроводжує техн.документація (паспорт, сертифікат, посвідчення) – дається його техн.хар-ка. Якщо ж засновники вносять до стат.фонду – то також є певна докумен-ія і  виписка з протоколу рішення засновників підпр-ва. Комісія складає “Акт прийому-передачі ОЗ” (типова форма ОЗ-1). Обовязково в докумнті є: повна назва обєкту відповідно до докум-ії, коротка техн.хар-ка(параметри та ін.), дата створення або виготовлення, дата надходження на під-во, дата введення в експл-ію, первісна вартість , сума зносу,нарахована за час його експл-ії на момент введення обєкту, шляхнадходження, відповідність даних техн.документів, підписи всієї комісії на чолі з головою. Склали акт – далі він передається в бухгалтерію – в бух-ії на підставі акту відкривається картка інвентарного обліку (ведеться аналітичний облік ОЗ на картках) (ведеться облік по кожному обєкту- інвентарний облік – облік по одиницях) – далі в інвент.картці проставляється інвент номер обєкта, який присвуоюється відповідними техн.слжбами при надходж.обєкта. Синтетичний облік ОЗ ведеться  на рах. 10 “ОЗ”, який призначений для обліку наявності і руху як власних так і отриманих на умовах фін.аренди ОЗ. По дебету – надходження ОЗ , зарах.на баланс під-ва, витрати по покращенню обєкта, дооцінка ОЗ. По кредиту – вибуття ОЗ, часткову ліквідацію, суму уцінки ОЗ. 15 рах.: в дебеті – витрати на придбання або створення необор.активів, а у кредиті – введення в дію , тобто передача обєкта в експл-ію.

Облік придбання ОЗ.

1)         Дт15 – Кт63 (відображена заборгованість за отриманими рахунками постачальника по договірній ціні за придбаний обєкт ОЗ)

1а) Дт644 – Кт 63 (відобр.сума ПДВ, нарахов.на ціну обєкта)

2)    Дт 15 – Кт 68 (відобр.заборг.за консультаційні, інф-ійні, посередницькі витрати, повязані з придбанням ОЗ)

2а)Дт 644 – Кт 68 (відобр. ПДВ на ціну послуг.

3)    Дт 10 – Кт 15 (введення в експл-ію за актом прийому-передачі куплений обєкт.

Облік надходж.обєкту в рез.будівництва: а)Підрядний спосіб

1)    Дт 15 – Кт 63 (відобр.заборг.підрядним орг-ям за виконані буд-монтажні та ін.роботи капітального хар-ру)

1а)Дт 641 – Кт 63 (відобр.сума ПДВ)

2)    Дт 31 – Кт 48 (відобр.отримання цільового фінансування з зовн.джерел)

3)    Дт 63 – Кт 31 (відобр.використ.цільового фінансування для розрахунків з підрядними орг-ями)

4)    Дт 48 – Кт 69 (одночасно – зарахування цільового фінансування в доход під-ва)

5)    Дт 10 – Кт 15 (оприбуткування на баланс введених в експлуатацію ОЗ)

б)Господарський спосіб

1)         Дт 15 – Кт 205 (відобр.вартості використ.буд.матеріалів, конструкцій,деталей та ін.)

2)         Дт 15 – Кт 661 (відобр.суми зар.плати, нарах.робітникам за виконані роботи)

3)         Дт 15 – Кт 65 (відобр.зборів на соц.та пенс.страхування)

4)         Дт 10 – Кт 15 (оприбуткування на балан введених в експл-ію ОЗ)

Облік внесків засновників до стат.фонду

1)         Дт 46 – Кт 40 (відобр.внесок засновника за вартістю, що вказана в установчих документах)

2)         Дт 10 – Кт 46 (відобр.і введені в експл.прийняті по акту від засновників ОЗ)

3)         Дт 15 – Кт 685 (відобр.заборг.за трансп.послуги і монтаж обєктів, внесених засновниками до стат.фонду)

3а)       Дт 644 – Кт 685 (нарах. ПДВ на варт.трансп.послуг і монтажу)

4)         Дт 10 – Кт 15 (списана і включена до первісної вартості внесених обєктів вартість трансп.послуг і монтажу)

Облік безоплатного надходження ОЗ

1)         Дт 10 – Кт 424 (відобр.варт.безопл.одерж.ОЗ)

2)         Дт 15 – Кт 685 (відобр.заборг.за трансп.послуги і монтаж безопл.одерж.ОЗ)

2а)       Дт 644 – Кт 685 (ПДВ на варт.трансп.послуг і монтажу безопл.одерж.ОЗ)

3)         Дт 10 – Кт 15 (списана і включена до первісної вартості безопл.одерж.обєктів вартість трансп.послуг і монтажу)

Облік отримання ОЗ в обмін на неподібні обєкти.

1)         Дт 15 – Кт 701,702 (надходження ОЗ в обмін на неподібні обєкти)

2)         Дт 10 – Кт 15 (зарахування в склад  ОЗ отриманих обєктів)

3)Дт 901,902 – Кт 26,28 (списання собіварт.готової продукції(товарів))

 

40  Облік амортизації основних засобів. Обєктом аморт-ії ОЗ є всі обєкти ОЗ, крім землі. Ам-я нараховується протягом строку корисного використання обєкту, який визначається підпр-вом самостійно при визнанні цього обєкту активом (при введенні на баланс). Призупиняється нарахування амортїії на період реконструкцї, модернізації, добудови, дообладнання і консервації. Фактори, що впливають на визначення строку корисного використ-ня обєкту: 1)Очікуване використ-ня обєкту з урах.його потужності або продуктивності; 2)Фіз.та моральний знос, що передбячається; 3)Правові або подібні обмеження використання обєкту. Підпр-во має право переглянути строккорисного використання: 1)Коли змінюються очікувані економ.вигоди від його використ-ня. Нарахування ам-ії здійс-ся щомісяця відп.до бух.обліку, починаючи з місяця, наступного за місяцем введення в експл-цію або зміни строку корисного використання, а відповідно до податкового обліку – щоквартально. Методи нарахування А-ії: 1)Прямолінійний метод; 2)Метод проискореного зменшення залишкової вартості; 3)Кумулятивний; 4)Виробничий метод; 5)Метод зменшення залишкової вартості. Перший – найпростіший метод. Річна сума А-ії визнач-ся діленням вартості, яка аморт-ся на очікуваний період часу використ-ня обєкту. Другий – при цьому методі річна сума А-ії розр-ся як добуток залишкової вартості на поч.звіт.року та норми А-ії, виходячи з очікуваного періоду часу обєкту ОЗ яка подвоюється. Третій – річна сума А-ії визн-ся як добуток вартості, яка аморт-ся та кумулятивного коефіцієнту (Кум.коеф.=Кіль-ть років, що залишилися до кінця очікуваного періоду викор-ня / Сума чисел років корисного використання). Четвертий – річна сума А-ії визн-ся як добуток фактичного річного обсягу продукції, робіт, послуг та виробничої ставки А-ії (Вир.ставка А-ії = Вартість,яка аморт-ся / Загальний обсяг продукції , який під-во очікує виробити даним методом). Пятий – річна сума А-ії визн-ся як добуток залишкової вартості обєкта на поч.звітн.року або первісної вартості на дату початку нарахування А-ії та річної норми А-ії (Річна норма А-ії(%): різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кіль-ті років корисного використ-ня обєкту з результатом від ділення луквідаційної вартості обєкта на його первісну вартість – 1- КОРІНЬ(ліквід.варт./перв.варт.))

Облік нарахування А-ції і зносу ОЗ.

Для обліку зносу використ-ся рахунок 131 – Знос необор.активів.Він кореспондує:

1)Дт 23,91– Кт 131 (Нарах. А-ія  ОЗ виробничого признач.)

2)Дт 93     – Кт 131 (Нарах. А-ія  ОЗ, що забезпечують збут)

3)Дт 941   – Кт 131 (Нарах. А  ОЗ, що використ-ся для досліджень і розробок)

4)Дт 92     – Кт 131 (Нарах. А ОЗ заг.-госп.призначення)

5)Дт 949   – Кт 131 (Нарах. А ОЗ житл.-комун.госп-ва і соц.сфери)

Така схема обліку викор-ся в тому випадку,коли не ведеться поелементний  облік витрат (рах. 8-го класу). При використ-ні рах. 8-го класу – робиться лише 1 запис: Дт 83 – Кт 131.

 

41  Облік витрат на утримання, ремонт, реконструкцію і модернізацію основних засобів. Якщо вартість ремонту ОЗ перевищує 5% балансової вартості обєкту, то вона списується на збільшення балансової вартості. Якщо менше 5% - то за рахунок оборотних коштів. Ті витрати, які відшкодовуються за рах.оборотних коштів включаються в склад витрат на утримання  ОЗ.

Облік витрат на утримання ОЗ

1)Дт 23,91– Кт 63 (здійснені витрати на обслуговування та ремонт ОЗ виробн.призначення)

2)Дт 93     – Кт 63 (здійснені витрати на обслуг. Та ремонт ОЗ , що забезпечують збут)

3)Дт 92     – Кт 63 (здійсн.витрати на обслуг.та ремонт ОЗ заг.-госп.призначення)

4)Дт 941   – Кт 63 (здійсн.витрати на ремонт та обслуг. ОЗ, що викор-ся для досліджень та розробок)

5)Дт 949   – Кт 63 (здійсн.витрати на ремонт та обслуг.ОЗ ЖКГ і соц.сфери.)

Облік витрат на реконструкцію і модернізацію ОЗ (для податкового обліку ці витрати мають бути більше 5% від балансової вартості обєкту)

1)Дт 15     – Кт 63 (відображ.заборг.підрядчика за реконструкцію, модернізацію та дообладнання обєктів ОЗ)

1а)Дт 644 – Кт 63 (нараховано ПДВ на вартість прийнятих по акту робіт)

2)Дт 10     – Кт 15 (списані витрати по реконструкції, модернізації та дообладнання  на збільшення баланс-ї вартості ОЗ.

 

42  Облік списання недостачі або псування основних засобів. Недостача ОЗ, виявлена при інвентаризації, оформляється актом і списується в наступному порядку: 1)на залишкову вартість недостаючих обєктів: Дт 976 – Кт 10; 2)на суму нарахованого зносу на ці обєкти: Дт 131 – Кт 10; 3)на суму, яку вираховують з винних осіб: Дт 375 – Кт 716. Розмір псування, яке покривається матеріально відповідальними особами при недостачі ОЗ, визначається відповідно Порядку визначеня розмірів збитку від недостачі, затвердженого Кабміном України. Відповідно цьому порядку розмір псування визначається по балансовій вартості ОЗ (за вирахуванням суми зносу), але не нижче 50% від балансової вартості на день виявлення недостачі з врахуванням індексу інфляції, відповідного розміру ПДВ та акцизного збору і начисляється за формулою: Розм.псівання = ((Баланс.варт. ОЗ – аморт.відрах.(знос)) * Індекс.інф. + ПДВ + Акц.збір) * 2. Сума псування, покритого матеріально відповідальними особами відображ-ся записом: Дт 301 (або 66, якщо керівником прийняте рішення про утримання суми збитку із зар.плати) – Кт 375. Із отриманої суми покривається збиток, причинений під-ву, решта суми перераховується в бюджет, що відображ-ся записом: Дт 716 – Кт 642.

Облік списання недостачі або псування ОЗ

1)Дт 976 – Кт 10 (списання недостачі ОЗ за залишковою вартістю)

2)Дт 131 – Кт 10 (сума нарахованого зносу)

3)Дт 375 – Кт 716 (списання за рішенням керівника залишкової вартості недостачі ОЗ на матер.-відповідальних осіб0

4)Дт 375 – Кт 716 (відображ.різницю між залишковою вартістю недостачі ОЗ, віднесеною на матер.-відповідальних осіб, і вирахованою сумою у відповідності з встановленим порядком)

5)Дт 303,66 – Кт 375 (відображ.суму покритого матер.-відповідальними особами збитку по недостачі і псуванню ОЗ)

6)Дт 716 – Кт 642 (відображ.суму, яку перераховують в бюджет.

 

43   Облік результатів переоцінки основних засобів. Переоцінка обєктів ОЗ здійснюється на 31 грудня, якщо залишкова вартість їх більше як на 10% відрізняється від справедливої вартості на дату  балансу. Переоцінена вартість обєкту = первісна вартість * індекс переоцінки. Переоцінена сума зносу = сума зносу, нарахована за час експл-ії * індекс переоцінки. Індекс переоцінки = Справедлива вартість обєкту / Залишкова вартість обєкту. В разі переоцінки обєкту ОЗ, здійснюється переоцінка всіх обєктів групи, до якої належить обєкт. Сума дооцінки залишкової вартості ОЗ відображається в складі додаткового капіталу, але якщо здійснюємо уцінку – в складі витрат звітного періоду.

Облік дооцінки.

1)Дт 10 – Кт 423 (відображ.сума дооцінки первісної вартості обєкту)

2)Дт 423 – Кт 131 (відобр.сума дооцінки зносу)

3)Дт 423 – Кт 441 (відобр.різниця перевищення попередніх дооцінок над сумою попередніх уцінок залишкової вартості обєкту, що вибуває з експл-ції.

Облік уцінки.

1)Дт 131 – Кт 10 (відображ.сума уцінки зносу)

1а)Дт 975 – Кт 10 (відобр.сума уцінки залишкової вартості)

Облік уцінки ОЗ, раніше дооцінених.

1)Дт 131 – Кт 10 (відобр.сума уцінки зносу)

2)Дт 423 – Кт 10 (дія, обернена до відобр.суми дооцінки первісної вартості обєкту)

3)Дт 975 – Кт 10 (відобр.сума уцінки залишкової вартості )

Облік дооцінки ОЗ, раніше уцінених.

1)Дт 10 – Кт 476 (сума перевищення попередніх уцінок над сумою попередніх дооцінок включається в склад доходів звітногоперіода)

2)Дт 10 – Кт 423 (відображ.сума дооцінки первісної вартості обєкту)

3)Дт 423 – Кт 131 (відобр.сума дооцінки зносу)

Облік перевищення сум попередніх дооцінок над сумою попередніх уцінок обєкта ОЗ при його вибутті з підпр-ва.

Дт 423 – Кт 441 (перевищення включається в склад нерозподіленого прибутку з одночасним зменшенням додаткового капіталу.

 

44  Облік оперативної оренди  основних засобів. При опер. оренді передбач. передача орендарю права користування основними фондами на строк, що не перевищує їх повної амортизації, с обов’язковим поверненням цих засобів їх власнику після закінчення строку аренди. Арендатор сданный в аренду объект  осн. средств продолжает учитывать на сч 10 . Принятые в аренду о.с. зачисляет на забалас. сч 01 «Аренд-ные необорот. ак-вы». При возврате ранее принятых в аренду объектов, их списывают с Кр.01. Затраты на ведение деятель. по передаче в аренду о.с. учитыв-ся на сч.23. По переданным в аренду о.с. начисляется амортизация Дт 23 – Кр 131 В конце месяца расходы с Дт 23 – на Кр 903. Арендная плата обычно включает: аморт-ные отчисления на полное восстанов. арендуемого имущества, часть прибыли, получаемой арендателем от исполь-я аренд-го имущества, и сумму НДС:

Дт 377 – Кр 713 – сумма арендной платы причитающейся к получению с арендатора

Дт 713 – Кр 641 – сумма налогового обязательства по НДС

Дт  31  - Кр 377  – поступление аренд. платы от арендатора.

Арендатор ещемесячно на сумму причитающийся арендной платы делает запись по Кр 685 в корреспон. с Дт 23 (91 при исполь. аренды в пр-ных целях), 92, 93, 949, 15. Сумма налогового кредита по НДС, на которую арендатор имеет право уменшить налоговое обязательство: Дт 641 – Кр 685. Перечисление арендодателю арендной платы: Дт 685 – Кр 31. Арендная плата, перечисленая авансом за предстоящий период: Дт 39 – Кр 31. При наступлении соответствующих  отчётных периодов, к которым относится уплаченна наперёд арендная плата: Кр 39 – Дт 23, 91, 93 (т.е. Дт счетов на которые должна быть отнесена начисленная аренд. плата.

 

45   Облік фінансової оренди основних засобів. Фін. оренда – це хоз. опер. физ. или юр. лица, предусматривающая преобретение арендодателем по заказу арендатора осн. фондов с последующей их передачей в пользование арендатору на срок, не превышающий срока полной аморт-и таких осн. средств, с обязательным предоставлением права собственности на эти о.с. арендатору после окончания срока аренды с уплатой (выкупом) его остаточной стоимости. Передача  в фин. аренду объектов о.с. отраж-ся  арендодателем: Дт 161 – Кр 10. Арендатор настоимость о.с. делает запись: Дт 10 – Кр 531

Дт 377 – Кр161 – отражение арендодателем ежемесячно причитающаяся к погашению часть стоимости фин. аренды

Дт 373 – Кр 732 – причитающаяся к получению сумма вознаграждения за фин. арнеду.

Дт 31 – Кр 377(на суму арендной платы), Кр 373(на суму полученых процетов) –запись при получении платы от арендатора в погашение за имущество взятое в аренду.

Дт счетов по учёты издержек пр-ва – Кр 131 – отражение суммы начисленной аморт-и взятых в фин. аренду о.с. арендаторами

Дт 531 – Кр 61- ежемесячное отражение суммы аренд. платы

Дт 952 – Кр 684 – запись на сумму начисленных % по задолжности, связаной с фин. аренд.

Дт 61(на сумму текущ. части обязательств по фин. арен.), 684(на сумму начисленных %) – Кр 31

Если по окончании срока фин. арен. обьект фин. арен. выкупается арендатором по остаточ. стоимости, то такую стоимость арендодатель на основании документов на оплату запис. Дт 377 – Кр 161. Арендатор на основании этих док-в запис.Дт 531 – Кр 685

 

46.   Нематеріальні активи, їх класифікація і оцінка, критеріїї їх визнання. Нематер. активи - умовна вартість об`єктів промисл. та  інтелект. власності , а також ін. аналогічних майнових прав, які визнач. об`єктом права власн-сті конкр. підпр-ва (гудвілл, патенти, ноу-хау, авторські права, прогр. забезпеч. обчислюв. тех.-ки...). Мають такі х-ні риси: відсутність мат форми; використання протягом тривалого часу; властивість приносити ек вигоду п-ву; високий ступінь невизначеності розмірів майб прибутку від їх викор-ня. Бухгалтерський облік нем ак ведеться щодо кожного об'єкта за такими групами: права користування прир ресурсами ; права користування майном ; права на знаки для товарів і послуг ; права на об'єкти пром власності ; авторські та суміжні з ними права ; гудвіл; інші немат акт (право на провадження діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо). Нематеріальний актив відображається в балансі, якщо існує імовірність одержання майбутніх ек вигод, пов'язаних з його використанням, та його вартість може бути достовірно визначена. БО немат активів здійснюється за первинною в-тю,  що визначається в зал-ті від джерела їх надходження (придбання; внески засновників; обмін одного н.а. на інший н.а.; обмін н.а. на інший актив; в р-ті об’єднання п-в). Собіварт. придбаного немат. активу включ. всі витрати , пов’яз. з його придбанням та доведенням до стану, придатного до викор. Якщо немат. актив надійшов у рез. обміну, то його собів. дор. різниці між справедливою ринк.вартістю отриманого активу і сумою часткової оплати під час придбання. Собів. безкоштовно отриманого немат. активу дор. ринк. вартості на дату прийняття на облік.

 

47. Облік придбання (створення) немат активів. Нематер. активи - умовна вартість об`єктів промисл. та  інтелект. власності , а також ін. аналогічних майнових прав, які визнач. об`єктом права власн-сті конкр. підпр-ва (гудвілл, патенти, ноу-хау, авторські права, прогр. забезпеч. обчислюв. тех.-ки...). Мають такі х-ні риси: відсутність мат форми; використання протягом тривалого часу; властивість приносити ек вигоду п-ву; високий ступінь невизначеності розмірів майб прибутку від їх викор-ня. Немат. ак. визнається як ак., якщо: існує імовірність одержання майбутніх ек вигод, пов'язаних з його використанням, та його вартість може бути достовірно визначена. У разі, якщо немат. ак. не відповідає вказаним вище критеріям, витрати, пов'язані з його придбанням, списуються як витрати звітного періоду, протягом якого вони були здійснені. Такі витрати не підлягають у наступні звітні періоди визнан­ню як нематер. ак. Не визнаються як нематер. ак. та відображу. в складі витрат періоду також: витрати на підготовку кадрів; витрати на рекламу; витрати на створ. підпр-ва та підготовку його осн. діяль-сті; внутрішньогенерований гудвіл; витрати на дослідж.; вартість видань. Немат. ак. у б/о оцін. в сумі всіх факт. затрат на придб. і приведення до стану готовності для використ. Немат. ак. підлягає відображенню за собівартістю його придбання чи створ. на дату прийняття на б/о. Б/О немат. ак-вів ведуть на рахун­ку 12 «Немат. ак-ви». В Д-ті рахунка відобр. над­ходж., в К-ті — вибуття. Аналітичний облік цього рахунка ведуть за видами нематер. ак-вів. Придбання немат. ак-вів відображ. записом у такі рах-ки: д. — рах-к 12 «Немат. ак-ви», к. — 63«Розрах-ки з постач-ками та кред-рами» — на придбані авторські права, або д. — р-к 12 «Нем. ак-ви», к. — 46 «Неоплач. к-ал» — на внесене право на корист-ня. У разі одерж. нематер. ак-ву від засн-ків у рах-ок внесків до стат. к-лу: Д. рахунка 12 «Нематер. ак-ви» К. р-ка 46 «Неоплач. к-тал» ; у разі безкошт. одерж.:  Д. р-ка 12«немат. активи» К. р-ка 424 «Безоплатно отримане майно».

 

48. Облік амортизаціїї (зносу) немат активів Нематер. активи-умовна вартість об`єктів промисл. та  інтелект. власності , а також ін. аналогічних майнових прав, які визнач. об`єктом права власн-сті конкр. підпр-ва; не мають матер. ф-ми(гудвілл, патенти, ноу-хау, авторські права, прогр. забезпеч. обчислюв. тех.-ки...). Мають такі х-ні риси: відсутність мат форми; використання протягом тривалого часу; властивість приносити ек вигоду п-ву; високий ступінь невизначеності розмірів майб прибутку від їх викор-ня. Б/О нематер. ак-вів ведуть на рах-­ку 12 «Нематер. ак-ви». В дебеті р-ка відображ. над­ходж., в кредиті — вибуття. Аналіт. облік цього рах-ка ведуть за видами нематер. ак-вів. Для обліку амортизації нематер. ак-вів використов. рах-к 13 «Знос необор-х ак-вів», субрах-ок 133 «Знос нематер. ак-вів. Відповідно до П(С)БО 8 нарах-ня аморт-ї нематер. ак-вів здійсн. протягом терміну їх корисного використ., але не більше 20 років, починаючи з дати при­йняття на облік. Підпр-во при визнач-ні терміну корисного викор-­ня немат-го ак-ву має враховувати: строки корисного використ. цього активу підпр-вом; НТП і зміну попиту на продукцію, то­вари, роботи, послуги, які виробл. з допомогою цього акти­ву (моральний знос); юрид. чи інші обмеження на його викор-ня; ін. чинники. Метод нарах-ня аморт. нематер. ак-ву оби­рається підпр-вом самостійно, виходячи з особл-стей його форми отримання очікуваних ек. вигод. Суми амортиз., нарахованої протягом звітн. періоду, ві­дображ. у складі витрат цього періоду або включаються до собів-сті ін. ак-ву. Термін корисного викор-ня нематер. ак-ву та метод амортиз. підлягає перегляду в кінці звітн. періоду, якщо в наст. періоді очік. суттєві зміни цього терміну порівняно із його початк. оцінкою. Зміна методу нарах-ня аморт. нематер. ак-ву відображ. як зміна облік. пол-ки відповідно до націон. стандарту б/о № 6 «Виправлення помилок і зміни у фінанси. звітах». Нарах-ня амортиз. відображ. в дебеті р-ків ви­трат виробнич. або комерц. діял-сті та кредиту субрах-ка 133 «Знос (аморт.) нематер. ак-вів».

 

49. Облік переоцінки немат активів. Нематер. активи-умовна вартість об`єктів промисл. та  інтелект. власності , а також ін. аналогічних майнових прав, які визнач. об`єктом права власн-сті конкр. підпр-ва (гудвілл, патенти, ноу-хау, авторські права, прогр. забезпеч. обчислюв. тех.-ки...). Мають такі х-ні риси: відсутність мат форми; використання протягом тривалого часу; властивість приносити ек вигоду п-ву; високий ступінь невизначеності розмірів майб прибутку від їх викор-ня. Підпр-во може переоцін. немат. ак-ви. Підприємство може здійснювати переоцінку за справедливою вартістю на дату балансу тих нематеріальних активів, щодо яких існує активний ринок. Якщо підприємством проведена переоцінка об'єктів групи нематеріальних активів, то надалі вони підлягають щорічній переоцінці. Переоцінена первісна вартість та знос об'єкта нематеріального активу визначаються як добуток відповідно первісної вартості або зносу та індексу переоцінки. Індекс переоцінки визначається діленням справедливої вартості об'єкта, який переоцінюється, на його залишкову вартість. Відомості про зміни первісної вартості та суми зносу нематеріальних активів заносяться до регістрів їх аналітичного обліку. Сума дооцінки залишкової вартості об'єкта нематеріальних активів відображається у складі додаткового капіталу, а сума уцінки - у складі витрат звітного періоду. Сума дооцінки відображ. записом Д. р-ка 12 «Нематер. ак-в» К. р-ка 42 «Додатк. к-тал» (субрах 423 “Дооцінка активів”). Сума уцінки: Дт 975 “Уцінка необ активів і фін інвестицій” - Кт12.

50. Облік втрат від зменшення корисності немат активів. Нематер. активи - умовна вартість об`єктів промисл. та  інтелект. власності , а також ін. аналогічних майнових прав, які визнач. об`єктом права власн-сті конкр. підпр-ва; не мають матер. ф-ми(гудвілл, патенти, ноу-хау, авторські права, прогр. забезпеч. обчислюв. тех.-ки..). Мають такі х-ні риси: відсутність мат форми; використання протягом тривалого часу; властивість приносити ек вигоду п-ву; високий ступінь невизначеності розмірів майб прибутку від їх викор-ня. Втрати від зменшення корисності об'єкта нематеріальних активів включаються до складу витрат звітного періоду із збільшенням суми зносу об'єкта нематеріальних активів. Якщо причини зменшення корисності об'єкта нематеріальних активів перестали існувати, то сума відновлення корисності, але не більше суми попереднього зменшення корисності, відображається визнанням доходу з одночасним зменшенням суми зносу об'єкта нематеріальних активів.

51.Облік вибуття нематеріальних активів. Під немат. ак. розуміють умовну вартість об”єктів промисл. та інтелект.власності, а також  ін. аналог. майнових прав, які визн-ся об”єктом права власності конкретного підпр-ва. Вибуття немат. ак. може  бути пов”язано з : - ліквідацією після закінчення нормал. строка іх використання ( фіз., моральн. зносу) ; - реалізації ; - безкоштовної передачі іншим юр. особам ; - передачі (інвестування) в уставний кап. ін. під-ств. В усіх  випадках  вибуття немат. ак. з підпр-ва оформл-ся  актами , в яких  вказується причина  вибуття об’єкту, первісна вар-ть  , сума нарахованого зносу , залишк.вар-ть, витрати і доходи , пов’язані з вибуттям об’єкту. Фін. рез-т від вибуття об’єктів немат. ак. визнач-ся як різниця між доходами від вибуття та іх залишк. вар-тю. Операції, що пов”язані з вибуттям немат. акт., в БО відображ. в наступному порядку: 1). Ліквідація немат. акт.( списання  ліквідованих об’єктів по  залишк. вартості Дт- 976”Списання необоротних акт.”, Кт- 12” Нематеріал. акт.”;  списання суми зносу, нарахованої по ліквідуємим об’єктам  Дт- 133 “Знос немат. ак.”, Кт-12  . 2). Реал-ція  немат. акт. (списання  реалізованих об’єктів по  залишк. вартості Дт – 972” Собів-ть реал-х необор. акт.”, Кт –12; списання суми нарахованого зносу Дт-133.Кт-12.) 3) безкоштовна передача немат. активів (списання  переданих об’єктів по  залишк. вартості Дт – 976, Кт – 12; списання суми нарахованого зносу Дт-133.Кт-12; відображення суми податкового зобов’язання по ПДВ Дт – 976, Кт –641”Розрахунки за податками”.)4. Передача немат. акт. в порядку зносу в уставн. кап. іншого підп-ва (списання  переданих об’єктів по  залишк. Вартості Дт14”Довгострокові фінанс. інвест”,Кт- 12”Немат.акт.”, списання суми нарахованого зносу Дт-133.Кт-12.)

 

52.Класифікація запасів. Їх оцінка у поточному обліку і в балансі. Вир-чі запаси – активи ,  які: - призначені для майбутнього продажу за умов простої госп-ї діял-ті; - знаход-ся в прцесі вир-ва з метою подальшого продажу прод-та вир-ва; - призначені для викор-ня при вир-ві прод-ї, здійснення робіт і послуг, а також при управл-ні підпр-ом. Згідно Положення 9 запаси вкл-ть: 1) сировину, основні й допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші мат цінності, що призначені для в-ва прод, виконання робіт, надання послуг, обслуговування в-ва й адмін потреб; 2) незав в-во 3) готову продукцію 4) товари у вигляді мат цінностей, що придбані (отримані) та утримуються п-вом з метою подальшого продажу; 5) малоцінні та швидкозношувані предмети 6) молодняк тварин і тварини на відгодівлі, продукцію сільського і лісового госп. Групи запасів розп-ть на підгрупи, а потім на види, сорти, марки, типорозміри та ін. Класифікацфя запасів оформ-ся разроботкою номенклатури-цінника, т.б. систематизованого переченя викор-х на підпр-ві запасів, в якому кожному наіменуванню, розміру і сорту  надається номенкл. №(шифр), вказу-ся од. виміру і ціна. Порядок оцінки запасів.Отриманні або вироблені запаси нарах-ся на баланс підпр-ва за первісною варт-тю. Первіс в-тю (ПВ) запасів, що придбані за плату, є соб-ть запасів (включає мито, ТЗВ та ін.). ПВ запасів, що виготовляються власними силами п-ва, визнається їхня виробнича соб-ть. ПВ запасів, що внесені до статутного к-лу п-ва, визнається погоджена засновниками п-ва їх справедлива в-ть. ПВ запасів, одержаних безоплатно, визнається їх справедлива вартість. ПВ одиниці запасів, придбаних у р-ті обміну на подібні запаси = балансовій вартості переданих запасів. ПВ зап, придбаних в обмін на неподіб запаси, визн справедлива в-ть отриманих запасів.

53. Методи оцінки запасів у поточному обліку. Запаси відображаються в б. о. і звітності за найменшою з 2 оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації. . Первіс в-тю (ПВ) запасів, що придбані за плату, є соб-ть запасів (включає мито, ТЗВ та ін.). ПВ запасів, що виготовляються власними силами п-ва, визнається їхня виробнича соб-ть. ПВ запасів, що внесені до статутного к-лу п-ва, визнається погоджена засновниками п-ва їх справедлива в-ть. ПВ запасів, одержаних безоплатно, визнається їх справедлива вартість. ПВ одиниці запасів, придбаних у р-ті обміну на подібні запаси = балансовій вартості переданих запасів. ПВ зап, придбаних в обмін на неподіб запаси, визн справедлива в-ть отриманих запасів. Запаси відобр-ся за чистою вартістю реалізації, якщо на дату балансу їх ціна знизилась або вони зіпсовані, застаріли, або іншим чином втратили первісно очікувану ек вигоду. Чиста вартість реалізації визначається по кожній одиниці запасів вирахуванням з очікуваної ціни продажу очікуваних витрат на завершення в-ва і збут. Сума, на яку ПВ запасів перевищує чисту вартість їх реалізації, та вартість повністю втрачених запасів списуються на витрати звітного періоду. Суми нестач і втрат від псування цінностей до прийняття рішення про конкретних винуватців відображаються на позабалансових рахунках. Після встановлення осіб, які мають відшкодувати втрати, належна до відшкодування сума зараховується до складу дебіторської заборгованості (або інших активів) і доходу звітного періоду. Якщо чиста вартість реалізації тих запасів, що раніше були уцінені та є активами на дату балансу, надалі збільшується, то на суму збільшення чистої вартості реалізації, але не більше суми попереднього зменшення, сторнується запис про попереднє зменшення вартості цих запасів.

54. Облік надходж. запасів та розрах. з постач-ми. Облік запасів на рах.23 та субрах-х ведеться за факт.собів-тю (покупна ціна +витрати на транс-рт, посередників тощо). Але ця собів-ть розрах-ся на кін.міс., отже аналіт.облік запасів ведеться за плановою собів-тю. В кін. міс. планова собів-ть коригується до розміру факт-ної. Операції по придб. запасів відображ. так: 1)на вартість придбання (без НДС) - Дт 20 Кт 63, 2) на суму НДС - Дт 641 Кт 63, 3)на суму, сплачену постач-кам - Дт 63 Кт 311. Якщо має місце попередня оплата запасів, запис-ся: 1)на суму, перераховану постачальнику - Дт 63 Кт31, 2)на суму сплаченого НДС: Дт 641 Кт 31, 3)разом на суму податк-го кредиту по НДС: Дт 63 Кт 644, 4)на оприходування отриманих від постач-в попередньо оплачених запасів: Дт20 Кт 63, 5) разом на суму податк.кредиту по НДС: Дт 644 Кт 63.    Якщо при прийомі запасів виявлена недостача, то на Дт 20 приходують факт. отримані мат-ли, а вартість нестачі відображ-ть по Дт 374 і Кт 63. У випадку обгрунтованої відмови від оплати рах-ку постач-ка, мат-ли прийм-ся на відповідальне зберіг-ня та відображ-ся на позабал. рах. 023. Запаси, отримані з інших джерел, запис-ся по Дт 20 та Кт рах-ків 40; 719; 742. Транс.-заготів. витрати, пов¢язані з придбанням запасів, відобр-ся на Дт 20 (на аналіт. рах-ку "Транс.-заготів. витр.") і Кт відпов-го рах-ку (63/685).

 

55.Облік витрат виробничих запасів. При орг-ції обліка витрат вир. запасів визначають метод їх оцінки.щодо Стандарту БО 9 «Витрати» при відпустці запасів у  вир-во,продажу або іншому  вибутті оцінка їх здійсн-ся по одному з методів: 1)ідентифікованої собів-ті одиниці запасів( викор-ся для оцінки запасів, які відпускаються, та послуги,які здійсн-ся для спец. замовлень і проєктів, а також запасів, які не замінюють один одне); -2) оцінка середньозваж. собів-сті( проводиться по кожній од. запасів діленням  вартості  залишку таких запасів на початок отчетного місяца і  вартості отриманих в звітному міс. запасів на кіл-ть запасів на початок звітного міс. та отриманих  в звітному міс. запасів) ; -3)собів-ть перших за часом  надходження запасів(ФІФО)( припускається,що запаси  викорис-ся (списуються на вир-во, продаж) в тій послідовності, в якій вони  надходили на підпр-во і відображені в БО. При цьому вартість залишку  запасів на кін. звітного міс. визн-ся по собів-сті останніх  за часом надходженнь запасів; - 4)собів-сть останніх  за часом  надходження запасів(ЛІФО)( запаси викор-ся в послідовності протилежнії їх надходж. на підпр-во, залишок оцін-ся за собів-тю перших за часом одержаних; 5) оцінка по нормат. витратам полягає у застосуванні норм витрат на од.прод, які встановлені підп-вом з урахув. норм рівня викор-ння запасів, праці, вир.потужн-стей, цін. Для здійснення max наближення нормат.  витрат  до факт. норми витрат і ціни в нормат. базі перевір-ся і перегляд-ся., 6)Ціни продажу (відбувається у роздр.торг.) Кожен з методів має свої  переваги та недоліки. Тому кожне підпр-во обирає найбільш оптимальний метод.

56. Облік реалізації виробничих запасів. Реалізація запасів відбув-ся у відпов-сті з укладеною угодою. Це стос-ся не тільки гот.прод., а і послуг. Відображ-ся наст. чином: 1)зарах-ння на поточний рах-к дох-ду від реаліз. гот. прод. Кт701 Дт31, 2) зобов’язаняя по ПДВ Кт641 Дт701 , 3)списання собів-сті реаліз. гот. прод. Кт26 Дт901. У випадку реаліз-ції інших вир. запасів для відображ. доходу від реалізації викор-ся рах.712, а для відображ. собів-сті реалізованих запасів 943. Облік списання : 1)списання суми оцінки запасів за чист.варт. іх реал-ції Кт20 Дт946, 2)втрата запасів внаслідок надзвич. подій Кт20 Дт99, 3)списання нестачі запасів за балансовою варт-тю Кт20 Дт947, 4)відображення суми, що відшкод-ся  винними особами Кт716 Дт375, 5) податкове зобов’язання Кт641 Дт716, 6) внесено гроші в касу або утримано із ЗП Кт375 Дт301 або 661.

 

57.Інвентарізація виробн. запасів. Порядок і термін провед-я інвент. регламентуються положенням з інвент-ї. Підприємства зобов”язані проводити інв-ю залишків матеріалів не рідше як 1 раз на рік, за станом на 31.12. Позачергова інв-я провадиться в разі зміни матеріально відповідальних осіб.Основні задачі інв-ї матер-х цінностей: виявлення фактичної наявності та дотримання умов їх зберігання, виявлення матер-х цінн-й,що використовуються,перевірка реальності мат-х цін-й які враховуються на балансі. Для провед-я інв-ї призначають робочу комісію у складі не меньш як 3 осіб.(обов”язкові її члени- матеріально відповідальна особа та бахгалтери).До початку інв-ї у бухгалтерії треба обробити всі прибуткові та витратні документи щодо складу.Наявність цінностей визнач-ся обов"язковим підрахуванням, зважуванням,обмірюванням залежно від одиниць виміру.У процесі інв-ї визнач-ся фактична наявність цінностей, виявляються відхилення від книги обліку та причини відхилення. Інвентаризаційні описи (акти) разом з висновками комісії здають до бухгалтерії для виявлення кінцевих результатів. При цьому бухг-я складає порівняльну відомість.Всі надлишки обов”язково оприбутковуються, а нестачі списуються на витрати діяльн-ті (у межах природних втрат),понад  ці норми- за рахунок прибутку (якщо не можна встановити винуватця), або вони відшкод-ся матеріально відповідальною особою. (у подвійному розмірі з нарахв-м ПДВ, що належить до сплати у бюджет).Облік списання нестачі або псування цінностей:1) Д946 К20 –списана сума уцінки запасів до чистої вартості їх реаліз-ї.2) Д99 К20 –списані запаси втрачені внаслідок надзвич-х втрат.3) Д947 К20 –списана нестача запасів за їх балансовою вартістю.4) Д375 К716- сума,що підлягає відшкод-ю винними особами. 5) Д716 К641- податкове зобов"я-я нараховане на суму,що підлягає відшкод-ю винуватцями. 6) Д20 К75- оприбутковано надлишок виявлений під час інвентар-ї.

 

58. Облік чисельності та складу працюючих на підпр-ві. Облік особистого складу робітників підпр-ва ведеться відділом кадрів (або особою, що назначена наказом керівника підпр-ва),який на кожного найнятого працівника (постійно, тимчасово, сезонно) заповнює карточку (особистий листок) і в подальшому на ній на основі наказу керівника робить відмітки про назначення, переміщення робітника, наданню відпустки, звільненню. Фактична ч-ть усіх працюючих п-ва визначається за обліковим скаладом. Зміни особового складу відображаються в первинних док-тах: наказі та розпоряджені по п-ву на прийом, переведення, звільнення, надання відпусток. Бухгалтерія на кожного робітника відкриває карточку-справку (лицьовий (особистий) рахунок) із вказанням довідкових даник про робітника з подальшим накопиченням інформації про нараховану зарплату, утримання з неї, виплачені суми.

 

59. Порядок визнач-я та докум-го оформ-ня затрат праці при різних системах оплати праці. При почасовій оплаті праці (при якій згідно з тарифною сіткою за годину роботи або оклада оплачується затрачений час на підприємстві.) основним документом ,що слугує для нарахування з\п, є табель. Форми первинних док-тів і порядок їх викор-ня для обліку залежать ві орг-ції, але в них має бути зафіксовано: в якому в-ві,  що вироблено, скільки і якої якості, розцінка за од., належна ЗП, час за нормою і фактично витрачений. В цьому випадку для розрахунку заробтіку роб-ка треба знати його разряд, годинну тарифну ставку даного розряду та кільк-сть відпрацьованих годин по табелю. При розрах-і  з\п по посадовому окладу останній зберігається при відпрацюванні всіх робочих днів місяця.При відрядній оплаті (в основу розрахунку береться кількість виконаної роботи.) та індивідуальному виконанні робіт зарплата розрах-ся шляхом помноження кількості виготовлених деталей (об”єма виконаних робіт, послуг), вказаних у відповідних первинних документах. на встановлену розцінку за одиницю праці. Кожна з цих форм має свої різновиди (системи). Так відрядна має системи: пряма відрядна, відрядно-преміальна, відрядно-прогресивна, акордна.При прямій відрядній сист. Оплата провод-ся за кожну одиницю виробленої прод-ї при незмінній відрядній розцінці. Відрядно-преміальна сист. –робітникам нарах-ся певна премія. Відрядно-прогерсивна- виконані роботи оплачуються у межах норми –за твердими розцінками, зверх норми- за підвищеними прогресивно-зростаючими розцінками. Почасова має 2 системи: проста почасова (віходячи лише з кільк-ті відпрацьованого часу та тарифної ставки у відповідності з кваліфікацією) та почасово-преміальна (за досягнення встановлених показників виплачується премія).  Форми первинних док-тів і порядок їх викор-ня для обліку залежать ві орг-ції, але в них має бути зафіксовано: в якому в-ві,

 

60. Утримання із зарплати. З з\п робітників та службовців провод-ся визначені законодавством утримання: податок на прибуток (з суми більше мінімума доходів, що не оподатковується); утримання збору, що підлягає перерахуванню в Пенсійний фонд (1%, якщо ЗП < 150 грн і до 5 % -якщо такий дохід перевищує 501 грн); збору на соцстрах на випадок безробіття (у розмірі 0,5% заробітку); по судово-виконавчим документам (аліменти, штрафи); за рішенням адміністрації (відшкод-я втрат від браку,втрати інструменту і тд).У відповідності з Зак. Укр. “Про оплату праці” загальна сума утримання не має перевищувати 20% (а в окремих випадках,що визначені законод-м,-50%) суми заробітку,що залишається після вирахування прибуткового податку, збора в Пенсійн. Ф., на соцстрах по безробіттю.Ці  ліміти не розповсюджуються на утримання з зарплати при відбуванні покарання на виправних роботах, при взисканні аліментів на неповнолітніх дітей.Не дозволяються утрим-я з вихідних виплат ,компенсаційних виплат.Встановлена льгота на прибутковий податок у вигляді зменшення податкової ставки на 50% для робітників атомної енергетики та промис-ті. Обклад-ся прибут-м податком з ставкою 10% по основному місцю праці доходи робітників, що зайняті на підземних роботах та гірничовидобувній пром-ті. Сума, утриманого прибуткового податку із зарплати для перерахування в бюджет: Д661 К641. Утримання із з\п плати в Пенс.Фонд: Д661 К653. Утримання на соцстрах по безробіттю: Д661 К653

 

61. Синтетичний і аналітичний облік розрахунків по оплаті праці. Синтетичний облік розрахунків з працівниками по оплаті праці ведеться на пасивному р-ку 66 “Розрахунки з оплати праці” по субр-ках 661 “Розрахунки по ЗП”, 662 “Розрахунки з депонентами”. По Кт 661 відображ нарахування робітникам осн і додатк ЗП, премій, пособій по непрацездатності, а по Дт – утримання із ЗП, суми виплаченої ЗП, депонована ЗП. Нарахована ЗП відноситься на витрати тих ділянок в-ва, де зайняті робітники (Дт 23, 91, 92, 93 – Кт 661). Розр-ки по соц страх (Дт 652 – Кт 661). Суми утримань із ЗП: Дт 661 – Кт 641, 651 “Пенсійне забезп”, 653 “Страх на випадок безробіття”, 685 “Роз-ки з різними кредиторами” (на суму утримань). Суми ЗП та премій сплачених з каси п-ва:  Дт 661 – Кт 30. Депонована ЗП (своєчасно не сплачена): Дт 661 – Кт662. В подальшому при виплаті депонованої ЗП робиться запис: Дт 662 – Кт30. Аналітичний облік розр-ків з робітниками і службовцями по оплаті праці ведеться в картках – лицевих рахунках, в яких міститься інформація про нараховану ЗП, утриманнях, виплатах. Аналітичний облік депонованої ЗП ведеться по кожній сумі, що не отримано, окремо безпосередньо в реєстрі або в книзі депонованої ЗП.

 

62. Облік відрахувань на соц заходи. Законодавство У визначає ставку обов’язкового соц страх-ня в розмірі 4% від фактичних витрат на оплату праці робітників. В б.о. на суму сбору на соц страх обиться запис: Дт23, 91, 92, 93 – Кт 652. П-ва мають право використовувати частину коштів соц страх на оплату допомоги по тимч непрацездатності; вагітності; забезпеченню оздоровчих заходів тощо. В б.о. використання коштів соц страх відображається: Дт 652 – Кт 31 (одноразові допомоги) , 31 (вартість оздоровлення робітників п-ва в санаторіях тощо), 661 (допомоги по тимчасовій непрацездатності). Страхування по безробіттю передбачає матеріальне забезпечення: допомога по безробіттю, відшкодування витрат на перепідготовку тощо. Ставка  - 0,5% - 1,5% від суми коштів на оплату праці. Облік розрахунків по страхуванню від безробіття ведуть на р-ку 653 “По страх на випадок безроб” . (На суму нарахованого збору: Кт 653 – Дт 23, 91 ,92, 93).Збір на обов’язкове пенсійне страхування – 32% від фактичних витрат на оплату праці робітників. Облік ведеться на 65 р-к (субрахунок 651 “По пенсійному забезп”). На суму збору роьиться запис на кредит р-ку 651 в еоресп-ції з Дт 23, 91, 92, 93, 661. Також передбачені добровільні внески на пенсійний рахунок робітника: Дт 661 – Кт 472 “додаткове пенс забезп”. Перерахування коштів в Фонд соціального захисту інвалідів здійснюється платіжними дорученнями і в б.о. відображається: Дт 642 “Р-ки по обов’язк платежам” – Кт 31.

 

63. Порядок та облік створення та використання забезпечення виплат відпускних сум працюючим. Для рівномірного віднесення на с-ть ЗП на оплату чергових відпусток робітникам підприємствам дозволено створювати для цього резерв. Даний резерв створюється за р-к відрах кожного місяця рівними сумами запланованих витрат. На суму резерву, що створюється робиться запис: Дт 23, 91, 92, 93 тощо – Кт 471 “Забезпечення сплати відпусток”. По мірі надання чергових відпусток робляться щаписи: Дт 471 – Кт 661. Сальдо (кредитове) р-ка 471 показує залишок невикористаного на кінець звітного періоду резерву. Якщо на п-ві не створюється резерв, то ЗП за час відпустки відноситься на витрати в-в або обігу у загальному порядку: Дт 23 та ін – Кт 661.

64. Витрати діяльності підприємства, критерії їх визначення та класифікація. Кожне п-во може здійснювати звичайну або надзвичайну д-ть. Звич д-ть – будь-яка д-ть п-ва, яка здійснюється у відповідності з його установчими док-ми. Надзвич д-ть – операції які пов’зані з подіями які відрізняються від звичайних і не відбуваються часто або регулярно. Звичайна діяльність поділяються на: операційну, інвестиційну та фінансову. Операційна д-сть – основна діяльність п-ва, тобто діяльність, яка пов’язана з в-вом реаліз. прод. або товарів, послуг, що є визначальною метою створ. п-ва та забезпечує основну частину доходу. Інвест д-ть – придбання та реаліз. необоротних активів та фін. інвестицій. Фін д-ть – д-сть яка призводить до зміни розміру і складу власного або позичкового капіталу. Витратами для  здійснення діяльності визнаються: зменшення активів; збільшення зобов’язань, що призводить до до зменш.власного кап.п-ств. Витратами не визнаються: 1)платежі за договорами комісії, агентальними угодами та іншими аналогічними договорами на користь клієнта, принципала тощо; 2)попередня (авансована) оплата запасів, робіт, послуг; 3)погашення одержаних позик; 4)зменшення власного капіталу п-ва внаслідок його вилучення або розподілу власниками. Класифікація витрат . Операційні витрати поділяються на: собівартість вир.прод., товарів, робіт, послуг; адміністративні в-ти; в-ти на збут та інш.операційні витрати. Собівартість реаліз.прод. поділяється на: в-чу соб-сть продукції (23); нерозп. постійні  загальновир.в-ти; наднормовані вир.в-ти. За видами д-ті витрати поділ на: 1) операційні 2) фінансові 3) втрати від участі в капіталі 4) інші витрати 5) податки на приб 6) надзв витрати 7) інвест д-ть (р-ки14,15) . Ця класифікація забезп.облік у постаттєвому розрізі. Стаття затрат відображає напрям в-ння ресурсів,- показує на які цілі при здійсненні того чи іншого виду діяльності здійснені витрати.

 

65. Витрати операційні, інвестиційні, фінансові. Витрати операційні, інвестиційні та фінансові, це такі витрати які здійснюються п-вом, відповідно в межах його операційної, інвестиційної та фінансової сферах діяльності. Операційна д-сть – основна діяльність п-ва, тобто діяльність, яка пов’язана з в-вом реаліз. прод. або товарів, послуг, що є визначальною метою створ. п-ва та забезпечує основну частину доходу. Інвест д-ть – придбання та реаліз. необоротних активів та фін. інвестицій. Фін д-ть – д-сть яка призводить до зміни розміру і складу власного або позичкового капіталу. Витрати операційної  діяльності поділяються на  – 1) собіварт.реаліз.прод., робіт та послуг; 2) адмін витрати (92); 3) витрати на збут (93); 4) інші операційні витрати(94). Фінансові витрати – для їх обліку використовуються рах. 95, 96. Фін.витратами прийнято називати витрати пов’язані із залученням позичкового капіталу (проценти за кредит і т.ін.). На р-ку 95 “Фін. витрати” ведеться облік витрат фінансової д-ті п-ва. На Д 95 – витрати за рік, в К 79. Р-к 96 “Втрати від участі в капіталі” призначений для обліку втрат від зміни вартості інвестицій.. Витрати інвестиційної діяльності відбиваються на рах. 14 і 15 – інвестиції і капітальні інвестиції.

66. Класифікація операційних витрат. Операційна д-сть – основна діяльність п-ва, тобто діяльність, яка пов’язана з в-вом реаліз. прод. або товарів, послуг, що є визначальною метою створ. п-ва та забезпечує основну частину доходу.Витрати операційної  діяльності поділяються на  – 1) собіварт.реаліз.прод., робіт та послуг; 2) адмін витрати (92); 3) витрати на збут (93); 4) інші операційні витрати(94). Собівартість реаліз.прод. поділяється на: в-чу соб-сть продукції (23); нерозп. постійні  загальновир.в-ти; наднормовані вир.в-ти. Виробнича с-сть включає в себе прямі мат. витрати, прямі витрати на оплату праці і загальновир.в-ти (розподілені), інші прямі витрати. Виробнича с-сть формується на рах. 23., прямі  мат.витр. включають в себе в-сть сировини, мат., напівфабрикатів та ін. Прямі витрати на оплату праці – зар.плата робітників, зайнятих виготовленням прод. Інші прямі – відрахування на соц.заходи тощо. Всі ці витрати відображ.на рах. 23, по мірі випуску та реаліз.гот.прод. – списуються на 90. По Д – виробнича соб-сть реаліз. протягом року прод., робіт, послуг; по К – списання у кінці зв.року виробн. соб. реаліз. прод. і послуг на рах 79. Р-к 91 – загальновиробничі витрати, поділяються на 2 групи: 1) витрати які належать до розподілу між окремими видами прод., що випуск (змінні витрати).:  пов’зані безпосередньо з обслуговуванням технол. процесу в цеху. (+амортизація). Ці витрати розподіл пропорційно  зар. платі вир.робітників, обсягу діяльності, прямих витрат; годинам роботи. 2) Постійні витрати (не підлягають розподілу) – пов’язані з управлінням стр.підрозділом п-ва. Облік загальновир.витрат – на 91 (Д – витрати за статтями протягом зв.періожу, К – списання витрат на рах 23). Адміністративні виплати – пов’язані з управлінням п-ва в цілому і відображ.на рах. 92. (Д – витрати за статтями здійснені протягом року, К – списання накопичених витрат у кінці зв.року на рах. 79). Витрати на збут – пакування , ремонт тари, реклама, маркетинг та ін. – 93 рах. (Д – витрати за статтями здійснені протягом року, К – спис.накопич. витрат в кінці року на 79). 94 “Інші опер.витрати” – всі витрати які не знайшли відображення на всіх попередніх рахунках, витрати за статтями накопичені протягом зв.періоду – на 79.

 

67.Виробнича собівар-ть(ВС), її склад та облік. На рах.23 (Вир-во) міститься інф-ція про витрати на вир-во прод. Цей рах. має кілька аналіт. рах-в, які ведуться по видах вир-цтв, видах та групах прод. тощо. Отже на Дт рах.23 відображ. прямі мат.витрати, витр. по оплаті праці та ін., які поступають з Кт 20(Вир.запаси), 22(Малоцін. та швидкознош. предм.), 66(Розрах.по оплаті праці), 65(Розрах. по страх-нню), 685(Розрах.з різн. кредит-ми). В кін. міс. на Дт рах.23 з Кт 91(Заг.-вир-чі витрати) списуються заг.-вир-чі витрати пропорційно зар.платі основн. прац-ків. Потім зібрана соб-тість гот. прод. з Кт рах.23 списується на Дт 26(Гот.прод.)  Сальдо рах.23 відображ. затрати в незаверш.вир-ві. Факт. ВС = витрати в незав. вир-во на поч.міс. + витрати за місяц - затрати в незав. вир-во на кін. міс.  Для факт. ВС робиться запис по Кт 23 і Дт26 та Дт 90 (Собів-ть реаліз-ції). Оскільки факт.ВС розрах-ють тільки в кін.міс., то протягом міс.гот. прод. приймають за плановою собів-тю. А після калькул-ння собів-ті план.собів-ть коригують до розміру факт-ної, викор-ючи метод "червоного сторно" на суму економії та додатковий запис на суму перебільшення.

68. Заг.-виробн. витрати, іх склад та облік. Це витрати по обслугов-ню вир-ва та упр-нню роботою цехів та інш. підрозділів осн. та допоміжн. вир-ва. Отже це: 1)витрати на упр-ня вир-вом (оплата праці апарату упр-ня цехами, витрати на соц. програми і мед. обслуг-ння апарату упр-ня), 2)амортиз.осн. засобів заг.-вир. призначення., 3)витрати на утримання ( експл-цію ремонт, страхув. тощо) осн. Засобів, 4)витрати на удосконалення технології та орган-ції вир-ва, 5)витрати на отоплення, освіщення, тощо вир. приміщень, 6)витрати на обслугов-ня вир. процесу(оплата загал.-вир-го персонала; відрах-ня на соц. заходи, мед. страх-ня роб-в управл-ня вир-ом) ;7) витрати на охорону праці, техніку безпеки і охорону навкол-го сер-ща; 8) інші витрати. Синтетичний облік заг.-вир-х витрат відображ-ся на рах-ку 91” Заг.-вир-чі витрати”.Аналітичн. облік- по кожному цеху окремо. загальновиробничі витрати, поділяються на 2 групи: 1) витрати які належать до розподілу між окремими видами прод., що випуск (змінні витрати).:  пов’зані безпосередньо з обслуговуванням технол. процесу в цеху. (+амортизація). Ці витрати розподіл пропорційно  зар. платі вир.робітників, обсягу діяльності, прямих витрат; годинам роботи. Розподіленна сума заг. вир-х вит. спис-ся з кред. Рах-ка 91 на деб. Рах-ка: 23 ”Вир-во”(в сумі,що віднос-ся до вит-т вир-ва), 90 ”Собів-ть реал-ї прод-ї” ( в сумі, що відн-ся до собів-ті реал-ї прод-ї., робіт, послуг) 2) Постійні витрати (не підлягають розподілу) – пов’язані з управлінням стр.підрозділом п-ва. В кінці міс. вони спис-ся з кредита 91 на деб. 23.

69 Аміністративні витрати,їх склад та облік. Сч 92 «Административные расходы» предназначен для учета общехозяйственных расходов, связанных с управлением и обслуживанием предприятия в целом, в частности: 1) общие корпоративные расходы; 2)расходы на служебные командировки и содержание аппа­рата управления пред-м; 3) расходы на содержание осн средств, других необо­ротных материальных активов общехоз-ного использо­вания; 4)  вознаграждение за профес-ные услуги; 5) расходы на связь (почтовые, телеграфные) 6) амортизация нематериальных активов общехозяйственно­го использования 7) расходы на урегулирование споров в судебных органах 8) налоги, сборы и другие предусмотренные законодатель­ством обязательные платежи 9) плата за расчетно-кассовое обслуживание и др услуги банков; 10) прочие расходы общехозяйственного назначения. Начисление ЗП админ-пр персоналу: Дт 81 – Кт66. Амортизация общехоз ср-в : Дт 83 – Кт13 и Дт92 - Кт83. Затраты вспомог цехов на ремонт: Дт84 – Кт23 и Дт 92 – Кт 84. В конце месяца расходы на дебете счета 92 списываются на дебет счета 79 "Фин р-ты".

 

70. Витрати на збут, їх склад та облік. Витрати на збут включають такі витрати, пов'язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг): витрати пакувальних матер для затарювання готової прод на складах гот прод; витрати на ремонт тари; оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут; витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг); витрати на передпродажну підготовку товарів; витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом; витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів, пов'язаних зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг (операційна оренда, страхування, ам-ція, ремонт, опалення, освітлення, охорона); витрати на трансп-ня, перевалку і страхування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору поставки; витрати на гар ремонт і гарант обслуговування; інші витрати, пов'язані зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг. Облік витрат на збут ведеться по дебету р-ка 93 “витрати на збут” у кореспонденції з кредитами відповідних р-ків активів та зобов’язань. Наприкінці звітного періоду кредит р-ку 93 списується на дебет р-ку 79.

 

71. Інші витрати операційної діяльності, їх склад та облік. Ці витрати формують окрему самостійну облікову одиницю в с-мі затрат д-ті. До інших операційних витрат включаються: витрати на дослідження та розробки відповідно до Положення  бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні активи"; собівартість реалізованої іноз валюти, яка для цілей бухгалтерського обліку визначається шляхом перерахунку іноземної валюти в грошову одиницю України за курсом Нац банку У на дату продажу іноз валюти, плюс витрати, пов'язані з продажем іноз валюти; собівартість реалізованих вир запасів, яка для цілей б.о. складається з їх облікової вартості та витрат, пов'язаних з їх реалізацією; сума безнадійної дебіторської заборгованості та відрахування до резерву сумнівних боргів; втрати від операційної курсової різниці (тобто від зміни курсу валюти за операціями, активами і зобов'язаннями, що пов'язані з операційною д-тю п-ва); втрати від знецінення запасів; нестачі й втрати від псування цінностей; визнані штрафи, пеня, неустойка; витрати на утримання об'єктів соціально-культурного призначення.  У фінансовому обліку ці витрати формуються за такою методикою: на першому етапі формуються елементи затрат: матеріальні затрати, на оплату праці тощо, на другому – списування на фінансові результати. У внутрішньогосподарському обліку будується пряме або непряме відношення їх до відповідного виду (проданого товару або проданого запасу). Облік інших операційних витрат ведуть на рахунку аналогічного найменування.

 

72. Фінансові витрати, їх склад та облік. Під фінансовою діяльністю вважається така діяльність, яка пов’язана зі змінами розміру та складу власного та позикового капіталу господарства. До фінансових витрат відносяться витрати на проценти (за користування кредитами отриманими, за облігаціями випущеними, за фінансовою орендою тощо) та інші витрати підприємства, пов'язані із залученням позикового капіталу. Визнані витрати відображаються на дебеті рахунку 95“Фінансові витрати” та його субрахунках 952“Інші фінансові затрати” та 951“Відсотки за кредит”.

 

73. Надзвичайні витрати, їх склад та облік. До надзвичайних подій відносяться стихійне лихо, пожежа, повінь, техногенна аварія тощо. Надзвичайні витрати включаються до фінансової звітності за вирахуванням суми, на яку зменшується податок на прибуток від діяльності підприємства внаслідок збитків від надзвичайних подій. Для обліку витрат, виникаючих внаслідок надзвичайних подій, передбачений рахунок 99“Надзвичайні витрати”. По дебету цього рахунка та його субрахунках (“Витрати від стихійного лиха”, “Витрати від катастроф та аварій”, “Інші надзвичайні збитки”) записуються збитки пов’язані з цими подіями або витрати на попередження та ліквідацію цих подій. Потім, в кінці звітного періоду, витрати на дебеті рахунку 99 списуються з кредиту на дебет рахунка Фінансові результати.

 

74. Елементи операційних витрат. Витрати операцiйної д-тi групуються за такими ек ел-тами: (матерiальнi витрати; витрати на оплату працi; вiдрахування на соцiальнi заходи; амортизацiя; iншi операцiйнi витрати). До складу елемента “Мат витрати” включається вартiсть витрачених у в-вi матеріалів (крiм продукту власного виробництва): (сировини й основнi матерiали; купiв напiвфабрик i комплект виробiв; палива й енергiї; буд матерiалiв; зап частин; тари i тарних матерiалiв; допомiжних та iнших матерiалiв). До складу елемента “Витрати на оплату працi” включаються ЗП за окладами i тарифами, премiї i заохочення, компенсацiйнi виплати, оплата вiдпусток та iншого невiдпрацьованого часу, iншi витрати на оплату працi. До складу елемента “Вiдрахування на соц заходи” включаються: вiдрах на пенсiйне забезп, вiдрах на соц страх, страховi внески на випадок безробiття, вiдрахування на iндивiд страхування персоналу п-ва, вiдрахування на iншi соцiальнi заходи. До складу елемента “Амортизацiя” включається сума нарахованої ам-цiї осн засобiв, немат активiв та iнших необ мат активiв. До складу ел-та “Іншi операцiйнi витрати” включаються витрати операцiйної д-тi. Таким чином, протягом звітного періода на д-ті рах. 80 “Матерiальнi витрати”, 81 “Витрати на оплату працi”, 82 “Вiдрахування на соцiальнi заходи”, 83 “Амортизацiя”,  84 “Іншi операцiйнi витрати” ведуть облік витрат за ел-тами, які в кінці звітного періода списуються на рахунок 79 “Фінансові результати”.

 

75. Облік витрат операційної діяльності за розгорнутою схемою. Для узагальнення інформації про витрати операційної діяльності призначений синтетичний рахунок 23 “Виробництво”. По д-ту рах. 23 та його аналітичним рах. протягом одного звітного періода відображають прямі матеріальні, трудові та інші прямі витрати, кореспондуючись з кредитом рахунків: 20 ”Виробничі запаси”, 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети”, 66 “Розрахунки по оплаті праці”, 65 “Розрахунки по страхуванню”, 685 “Розрах. з різними кредиторами” та ін. У кінці місяця на д-т рах. 23 з к-та рах. 91 “Загальновиробничі витрати” списуються загальновиробничі витрати, що включаються у собівартість. Таким чином на д-ті рах. 23 в кінці місяця відображаються всі виробничі витрати - як основні, так і накладні. З кредита рах. 23 списують вартість возвратних відходів (на д-т рах. 209 “Інші матеріали”,виробничого невиправного браку ( на д-т рах. 24 “Брак у виробництві”) і вироблену собівартість готової продукції (на д-т рах. 26 “Готова продукція”), вироблену собівартість виконаних робіт, послуг ( на д-т рах. 90 “Собівартість реалізації”). Витрати з к-тів рахунків 26, 90 списують на д-т рах. 79 “Фінансові результати”. Для обліку операційних витрат, що не включаються до собівартості продукції (робіт, послуг) використовують рахунки 92 «Адмін. витрати», 93 « Витрати на збут», 94 «Інші витрати операційної діяльності».Зараховані протягом місяця витрати на д-тах рахунків 92, 93, 94 у кінці місяця списуються з к-тів цих рахунків на д-т рахунка 79. Також в процесі розширеного обліку можуть бути використані рахунки 8-го класу. Тоді спочатку витрати відображають на рахунках 8-го класу, а потім списують на рахунки 9-го класу для обліку витрат за функціональним признаком. З іншого боку, з д-ту рахунків доходів (7 клас) доходи спиуються на кредит рах-ку 79. З суми різниці між доходами та витратами (якщо вона позитивна) сплачується податок на прибуток, а решта з кредиту 79 списується на д-т 44 “нерозподілений прибуток”.

 

76. Облік витрат операційної діяльності за спрощеною схемою. Операц. дія-сть-  це осн. дія-сть підпр-ва , пов”язана з вир-вом, або реаліз-єю прод, товарів/послуг, що є визнач-ою метою створ-ння під-ва та забезпечує осн. частину доходу. Суб’єкти мал. підпр-цтва, а також  орг-ції, діял-ть яких не спрямована на ведення комерц. діяль-ті, для обліку витрат можуть викор-ти тільки рахунки класу 8 із списанням щомісяця до дебету рах. 79 “Фін. рез-ти” сум в частині прямих і виробничих накладних витрат (заг.-виробн. витрат) та в кінці року або щомісяця сум в частині адмін. витрат, витрат на збут, та інших операц. витрат. Для цього викор-ють такі рахунки класу 8: 80 “Матер. витрати”, 81 “Витрати на оплату працi”, 82 “Вiдрахування на соц. заходи”,  83 “Амортизацiя”, 84 “Іншi операцiйнi витрати” (витрати, які не відображ-ся на інших рахунках 8-го класу, а саме: вартість робіт, послуг сторонніх орган-ій; сума податків, сборів, окрім податків на прибуток,тощо). Отже спрощена схема така: На Дт рах-ків класу 8 збираються витрати звітного періоду, які потім спис-ся на на Дт 79. В свою чергу доходи звітного періоду відображ-ся на Кт рах-ків 7 класу та спис-ся на Кт 79. На основі зібраних на рах.79 доходів та витрат визнач-ся прибуток або збиток. Прибуток потім спис-ся на Кт 44 (Нерозподілений прибуток/непокритий збиток), списання збитків здійснюється на Дт 44.

77. Облік та оцінка незавершеного виробництва(НВ). До НВ належить продукція (напівфабрикати, деталі і т. д.), яка не пройшла всіх стадій і операцій переробки, передбачених технолог. процесом, а також вироби, завершені вир-вом, але повністю не укомплектовані, не пройшли випробовувань і техн. контролю або не прийняті замовником. НВ на підпр-вах, які виконують роботи і надають послуги, складається із затрат на виконання незаверш. робіт, послуг, відносно яких під-вом ще не визнаний дохід. Підпр-ами періодично (як пр. щомісячно) проводиться інвентаризація НВ, визначається міра готовності виробів. Факт. наявність НВ на момент перевірки відображ-ся у інвентаризаційних описах. Залишки НВ, виявлені інвент-єю, звіряють з даними оперативного обліку руху деталей і напівфабрикатів і таким чином встановлюють надлишок або нестачу НВ (в б/о відображають аналогічно нестачам і надлишкам матеріалів). Залишок НВ оцінюється, як правило, за факт. вироб. собівартістю усіх статей калькуляції. В окремих галузях пром-сті з коротким технол. циклом допускається оцінку НВ виконувати в сумі прямих затрат або за собівартістю використаних матеріалів та напівфабрикатів.  Облік НВ ведеться на рах. 23 “Вир-во”, дебетове сальдо якого відображає затрати в НВ.

 

78. Методи обліку витрат та калькулювання собівартості. .   Кальк-ня – це визначення розміру затрат у вартісному виражені,які припадають на калькуляційну одиницю. Осн. методи : 1) Простий метод-(викор-ють підпр-ва видобувн. пром-ті та підпр-ва, що випуск. один вид прод.). Суть: факт. собів-ть визнач-ся шляхом діленням суми вир. затрат на факт. кількість виробл. прод. 2) Позаказний метод (викор-ся на індивідуальних та дрібносерійних підпр-х). Суть: Всі витрати врахов-ся по заказах, об’єктом кульк-є собів-ть виконаних заказів. В межах кожного заказу витрати врах-ся по статтям кальк-ції. Непрямі витрати врах-ся на рах.91 і щомісяця включ-ся в собів-ть окремих заказів. Недолік методу: неспівпадання калькуляц. періоду з звітним.  3)Попередільний метод ( викор-ся на на під-вах з постадійною переробкою сировини). Суть: тут витрати врах-ся по окремим стадіям (переділам) по статтям кальк-ції. На вир-вах, де із сир-ни отрим-ть декілька видів прод., витрати між видами розподіл-ть за допом. спец. коефіцієнтів. Є 2 вар-ти цього методу: а)полуфабрикатний (де також розрах-ть собів-ть полуфабр.) Собів-ть гот. прод. розрах-ся шляхом додавання один до одного затрат всіх переділів.  б) безполуфабр, де в затратах кожного цеху врах-ся тільки власні витрати, які і спис-ся на собів-ть. заг.-виробн. витрати + втрати від браку між переділами не розподіл-ся, а включ-ся в собів-сть. 4) Нормативн. метод – спочатку склад-ся нормат. кальк-ція на основі норм витрат. Факт. собів-ть порівн-ся з нормат. Поточний облік витрат на вир-во здійсн-ся окремо – по нормах та відхиленням від норм. При калькул-нні відхилення від норм відносять на собів-ть товарн. прод. Незаверш.вир-во оцін-ся за нормат. витратами. При складанні калькул-ції врах-ють вплив зміни норм. А факт. собів-ть розрах-ся як сума затрат по нормах плюс-мінус відхилення та зміни норм по кожній калькул.статті.

 

79. Визначення доходу, класифікація та критерії визначення. Дохід визнач-ся як елемент діял-ті – операт., фін., інвестиц-ї – якщо відбулася подія його визначення на основі ек. змісту господ. операції та юр. оформлення. Згідно полож. БО 3 існує 3 види доходів: продаж гот. продукції/куплених товарів; надання послуг (виконання робіт); проценти, роялті, дивіденти та інші види доходу. Діяюча в У. клас-ція доходів  пов’язана з клас-цією затрат. Доходи харак-ся за типами дія-сті, внаслідок якої вони виникають від зичайної та надзвич. дія-сті (події). Прикладом звичайної діял-ті може бути вир-во та реалізація продукц., розрах-ки з постачальн., замовниками, банк. установами. Звичайна дія-сть поділ-ся на оперативну та неоперативну (фінансову та інвестиційну, іншу). Операц. діял-ть – осн. статутна дія-сть підпр-ва, інші види діял-ті, які не є інвестиц. чи фін. діяльн-тю. Осн. дія-сть – діял-ть, пов’язаної з вир-м або реалізацією прод., що є осн. метою створення підпр-ва та забезп-ть основну частку його дох-ду. Доходи, пов’язані з осн. діяльністю, розрізнять за функціями – вир-во, управління, збут. Інвестиц.діял-ть – придбання та реалізація тих необоротн. активів, а також тих фін. інвестицій, які не є складовою еквівалентів грош. коштів. Фін. діяльність визначає діял-сть, що призводить до змін розміру та складу власного та позичк. капіталу підпр-ва. До надзвич. подій відносять операції такого типу: стихійне лихо, пожежа, аварії. Але одні й ті ж самі події можуть бути надзвичайними для одного підпр-ва і звич. для іншого. Напр, дохід від покриття стихійного лиха буде розглядатись як надзвич. підпр-ом, яке їх одержало, та звич. витратами для страхоої компанії. Різні види доходу мають різні критерії визнання. Дохід від продажу (реалізації) гот. прод. або товарів торговим підпр-ом визнач-ся якщо: підпр-во передало ризик і вигоди, пов’язані з правом власності на гот. прод; підпр-во не бере участі у керів-ві, пов’язаному з майбут. володінням, не здійснює контроль за проданою продук.; сума доходу може бути достовірно оцінена; ймовірне отримання підпр-ом економ. вигод, пов’язаних з операцією; затрати можуть бути достовірно визначені. Дохід з наданням послуг може бути визначеним виходячи з наявності таких умов: можл-ть достовірної оцінки доходу; ймовірність отримання ек. вигод; можл-ть достовірної оцінки ступеня завершеності надання послуг на дату балансу; можл-ть оцінки затрат.

 

80.Облік доходів від основної діяльності. Осн. дія-сть – діял-ть, пов’язаної з вир-м або реалізацією прод., що є осн. метою створення підпр-ва та забезп-ть основну частку його дох-ду. На Кт791(Рез-тат осн. дія-сті) відображ-ся сума доходів від реаліз. гот.прод, товарів та послуг в корреспонденції з Дт рах-в 70 (Дох. від реалізації) та 71 (Інший операц. доход). На Дт 791 на кінець звітного періоду спис-ся: 1)собів-ть реаліз. гот.прод., товарів/послуг (з Кт90 ”Собів-ть род.”), 2) адмін.витрати з Кт 92, 3) витрати на збут з Кт 93, 4) інші операц.витрати з Кт 94, 5)сума податку на приб. від звич. дія-сті ( з Кт981). Шляхом співставлення на рах.791 обороту по Кт ( заг. сума отриманих доходів від реаліз.та інший операц. доход) з оборотом по Дт (заг сума операц. витрат з урахув-ям суми податку на приб. від звич. дія-сті) визначають фін.рез-тат від осн. д-сті. Фін.рез-т на суму прибутку спис-ся на з Дт791 на Кт44, на суму збитку: Дт44, Кт791.

 

81. Облік доходів від іншой звичайной діяльності (ЗД). За даними рах.793 (Рез-ти від іншої ЗД визначають фін. рез-т від іншої ЗД. На Кт 793 з Дт 74 (Інші доходи) списують доходи від інвест. Та іншої ЗД (дох. від реал-ції фін.інвестицій, від необор.активів, доходи від неоперац. курсової різниці, безоплатно отриманих активів тощо). На Дт 793 з Кт 97(Інші витрати списують витрати, які виникли  в процесі ЗД, але не пов’язані з вир-вом та реаліз. осн.прод./послуг, а також витрати страхов.діял-ті ( собів-ть реалізованих фін. інвестицій, необор. активів, , втрати від неоперац. курсових різниць.)

 

82. Облік доходів від надзвичайної д-ті. Надзв д-ть – операції або події, що відрізняються від звичайних и не трапляються часто. До надзвичайних подій відносяться стихійне лихо, пожежа, повінь, техногенна аварія тощо. Надзвичайні витрати включаються до фінансової звітності за вирахуванням суми, на яку зменшується податок на прибуток від діяльності підприємства внаслідок збитків від надзвичайних подій. За даними субрах-ка 794 “Результати надзвич подій” визначається прибуток (збиток) від надзвичайних подій. На кр-т цього субрахунку в кореспонденції з д-том р-ку 75 “Надзвичайні доходи” списують доходи, що отримано від надзвичайних подій (суми відшкодованих збитків від надзвичайних подій), а на д-т в кореспонденції з кр-том р-ка 99 “Надзвичайні втрати” – втрати від надзвичайних подій.

 

83. Визначення фінансового р-ту діяльності. По кредиту р-ка 79 “Фін р-ти” і його субрахунків відображаються суми у порядку закриття рахунків по обліку доходів, а по дебету – суми в порядку закриття р-ків по обліку витрат, а таож сума податку на прибуток, що нараховано. По кр-ту 791 “Р-тат осн д-ті” відображається сумиа доходів від реалізації готової прод, товарів, послуг в кореспонденції з д-том р-ків 70 “Дохід від реаліз” та 71 “Інший операц доход”. На дебет 791 в порядку закриття у кінці звітного періоду списують: соб-ть реалізованої готової прод, товарів та пслуг (з кредита 90); адмін витрати (з кредиту 92); витрати на збут (З кредиту 93); інші операц витрати (з кредиту 94); податок на прибуток (з кредиту 981). Шляхом співставлення на субрахунку 791 кредитового обороту з дебетовим оборотом визначають фінансовий р-тат від основної д-ті п-ва. Субрахунок 792 “Результат фін операцій” призначений для визначення р-тів від фін операцій п-ва (На кредит списують з дебету р-ків: 72 “Дохід від участі в капіталі”, 73 “Інші фін доходи”. На дебет списують з кредиту р-ків: 95 “Фін витрати”, 96 “Втрати від участі в капіталі”). Субрахунок 793 “Рез-тат від іншої звич д-ті” визначають р-тат від іншої звич д-ті.  (На кредит списують з дебету р-ку: 74 “Інші доходи”. На дебет списують з кредиту р-ку: 97 “Інші витрати”). За даними субрах-ка 794 “Результати надзвич подій” визначається прибуток (збиток) від надзвичайних подій. На кр-т цього субрахунку в кореспонденції з д-том р-ку 75 “Надзвичайні доходи” списують доходи, що отримано від надзвичайних подій (суми відшкодованих збитків від надзвичайних подій), а на д-т в кореспонденції з кр-том р-ка 99 “Надзвичайні втрати” – втрати від надзвичайних подій.

 

84. Поняття та стр-ра власного к-лу. Власний к-л (уставний капітал, пайовий кап-л, додатковий кап-л, резервний кап-л; нерозподілений прибуток). Уставний капітал являє собою сукупність вкладів учасників в майно при створенні п-ва задля забезпечення його уставної д-ті. В держ п-вах уставний к-л формується за рах-к частки нац майна, що виділена п-ву. Майно п-в з іноз інвестиціями при створенні формується за рах-к внесків засновників. (Кт 40 “Уставний к-л” – Дт 31, 15, 20, 28 та ін.)Уставний к-л може бути збільшено за рах-к додаткових внесків засновників або відрахування в нього частини прибутку. Для формування уставного к-лу АТ викоритовують: власні накопичення; власне майно, що перелано АТ; приватизаційні папери. Формування уставного к-лу АТ відображається на рах-ку 40. Після реєстрації  АТ на суму підписки на акції роблять запис: Дт 46 “неоплачений к-л” – Кт 40 “Уставний к-л”. Резервний к-л створюється з метою вирішення можливих в майб фін ускладнень і забезпечення норм роботи п-ва.. розмір визначається як максимальний процент від уставного к-лу (так, в АТ не менш 25%). Резервний к-л створюється за рах-к щорісних відрахувань від прибутку (Дт 44 – Кт 43 “Резервний к-л”). Кошти резервного к-лу використовуються на додатк витрати впо вир і соц розвитку, на поповнення обігових коштів, покриття збитків, виплату гарантованих дивідендів тощо (Дт 43 – Кт 40, 67 “Розрахунки з учасниками”, 44).

 

85. Облік формування статутного капіталу (СТ). СК - сукупність вкладень (в грош. виразі) учасників (власників) в майно при створенні підпр-ва для забезп-ня його статутної дія-сті, яка визнач-ся уставом. В держ. під-вах СК формується за рах. виділеної державою частини майна (необор. і обор. активів) для викон-ня статутних завдань і в подальшому ­ за рахунок власного прибутку. Майно під-ств з іноз. інвест. формується за рах.  вкладень засновників в СК. Величина СК таких підп-ств підлягає реєстрації і не може бути змінена інакше як за рішенням власників. В БО на суму вкладень засновників в СК роблять запис по Кт 40 в кореспонденції з Дт р-в: 31 (на суму внесених грош. коштів в нац. і іноз. валюті), 15 (на величину внесених осн. засобів, інших необор. матер. активів, нематер. активів в оцінці, яка узгоджена сторонами); 20, 28 і інші (на суму внесених обор. матер. активів). Після надходж. останнього з вкладень і досягненням СК розміру, зареєстр. уставом, записи на рахунку 40 можуть бути зроблені тільки за рішенням під-тва про ­ або ¯ СК. Формування СК акц. тов-ств враховується на рах 40 по субрахунках “прості акції” і “привілейовані акції”. Сальдо рах. 40 має відповідати розміру СК, який зареєстрований в статутн. документі акц. товариства, і повинно = номінал. вартості випущених акцій. Після регістр. акц. тов-ва на суму підписки на акції роблять запис: Дт46, Кт40. Якщо факт.ціна акцій перевищує їх номін. Вартість, то сума різниці зарах-ся в емісійний дохід з записом: Дт46, Кт 421.

86. Облік змін статутного капіталу (СК). Після надходження останнього вкладення і досягненням СК розміру, зареєстр. уставом, записи на рах. 40 можуть бути зроблені тільки за рішенням під-ва про ­ або ¯ СК як наслідок ¯ долі прибутку кожного з засновників. СК може бути ­ або за рах. додатк. вкладень засновників, або відрахувань в нього частини прибутку; ¯ – при виході з підпр-ва 1 або декількох учасників, а також при списанні за рішенням правління понесених збитків, які учасники не зможуть покрити майбутнім прибутком. Зміни СК під-ва в зв’язку з придбанням осн. засобів і немат. активів, їх списання і нарахування зносу на рах.40 не відображ-ся. При додатк. випуску записи в БО здійснюються такі як і при первинній емісії. При збільшенні номін. вартості акцій роблять запис по Кт 40 Дт 30, 31 або 443. При  ¯ номін. вартості акцій в БО роблять запис Дт 40, Кт 67. ­ СК акц. тов-ва в рез-ті обміну акцій на облігації відображ-ся записом : Дт52, Кт40.

87. Облік неоплаченого капіталу(НК). НК – сума зобов’язань засновників за внесками до стат. капіталу. У момент реєстрації стат. кап-лу зареєстрована сума відображ-ся записом: Дт46, Кт 40. Усі наступні внески засновників до стат.кап-лу відображ-ся записом: Кт 46, Дт різних рах-в, в залежності від форми та змісту внесків ( чи викупу акцій – в акц. тов-вах).Сальдо рахунку 40 повинно відповідати розміру статутного капіталу, який зареєстрований в статутному документі акціонерного товариства, і повинно дорівнювати номінальній вартості випущених акцій. Після реєстрації акціонерного товариства на суму виконаної підписки на акції за їх номінальною вартістю в БО роблять запис: Дт 46, Кт 40. Якщо фактична ціна реалізації акцій перевищує їх номінальну вартість, то сума різниць зараховується в емісійний дохід записом Дт 46 кт 42, субрахунок 421. Фактично отримані вкладення від акціонерів в оплату акцій відображаються записом: Дт 31 (на суму внесених грошових коштів) Дт 15 (на суму внесених основних коштів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів в оцінці, яка узгоджується сторонами) Дт 14 (на суму внесених цінних паперів інших під-в) Кт 46.

 

88. Облік вилученого капіталу. Вартість власних акцій, які викуплені у акціонерів в БО відображаються записом Дт 45, суб-к 451, Кт 30 (або 31). При перепродажу або розповсюдженні серед своїх робітників викуплених акцій роблять запис Дт 30 (31), Кт 45 суб-к  451 (на номінальну вартість акцій) Кт 42, суб-к 421 (на суму, яка перевищує номінальну вартість акцій). Якщо викуплені акції були перепродані за ціною, нижче номін., то різниця спис-ся за рах-к емісійного доходу. Якщо вилучені акції анулюються, то роблать запис: Дт40 ( на номін. варт. цих акцій), Дт 421 (на суму, що перевищує номін. варт.). Кт 45 ( на факт. суму викуплених акцій). За відсутності емісійного доходу сума, яка перевищ. номін. варт. , спис-ся за рах-к інших доходів дія-сті.

 

89. Облік додаткового капіталу(ДК). ДК може бути вкладений. Це сума емісійного доходу, на яку вартість проданих випущених акцій перевищує їх номін. вартість. ДК може бути і невкладений. Це сума вартості дооцінки необор. активів або вартість активів, безкоштовно отриманих підпр-вом від інших фіз. або юр. осіб, та різні види додатк. кап-лу. Якщо фактична ціна реалізації акцій перевищує їх номінальну вартість, то сума різниць зараховується в емісійний дохід записом Дт 46 кт 42, субрахунок 421. В звіті про результати випуску цінних паперів емітент робить розподіл отриманих від продажу акцій коштів: на статутний капітал – у сумі номінальної вартості реалізованих акцій (Кт 40) і додаткові власні кошти – у сумі, яка перевищує фактичну ціну продажі акцій над їх номінальною вартістю (Кт 42, суб-к 421).

 

90. Облік резервного капіталу (РК). РКформ-ся з метою усунення можливих в майбут. тимчасових фін. труднощів і забез-ня нормальної роботи під-ва. Величина РК визнач-ся статутним документом як максим. % від розміру статут. капіталу. В акц. тов-вах повинен становити не менш ніж 25% величини статутного капіталу. Він формується за рахунок щорічних відрахувань від прибутку %, який передбачений статутним документом. (в АТ 5 % від чистого прибутку). Відрахування від прибутку в РК в БО відображ-ся записом: Дт р-в 44, субрах-ку 443, Кт 43. кошти РК використ-ся на додаткові затрати на вироб. і соц. розвиток, на поповнення оборотних коштів підпр-ва, покриття збитків, на виплату гарантованих дивідендів по привілейованим акціям (у випадку недостатнього прибутку) і інше. Використання коштів РК в БО відображається записом по Дт 43, Кт р-в: 40 (на суму направлену на збільшення статутного капіталу); 67 (на суму нарахованих дивідендів по привілейованим акціям при недостатньому прибутку; 44 (442) – на суму списаних непокритих збитків.

 

91. Облік нерозподіленого прибутку/непокритих збитків.Фінансові результати від всіх видів діяльності списуються на активно-пасивний р-к 44, якій ведеться по субрахункам 441, 442, 443. отриманий під-в прибуток (441) враховується зростаючим ітогом  з початку року і до кінця року показується нерозподіленим. Використання отриманого прибутку протягом року на Дт 443 Кт 40, 43 (на суму прибутку використаного на підвищення статутного або резервного капіталу);  67 (на суму нарахованих за рахунок прибутку дивідендів власникам акцій). Субрах-к 443 виконує роль регулюючого контрпасивного рах-ку по відношенню до субрах. 441. Він дозволяє визначити ,яку суму прибутку отримано, яка сума прибутку використана , а яка не викор-на і знах-ся в господ-му обороті підпр-ва. В кінці року сума використаного прибутку списують в зменшення нерозподіленого прибутку записом Дт 441 Кт 443. Збитки під-ва на Дт 442 за рішенням власника списується по Кт 442 і Дт 441 (на суму збитку списаного за рахунок нерозподіленого прибутку); 43 (на суму збитку списаного за рахунок резервного капіталу.

 

92. Облік операцій по поточному рах-ку в нац. валюті. Синтетичний облік руху грошових коштів по поточному рах-ку ведеться на активному рах-ку 31 по суб-кам 311, 312. На суму зарахованих на поточний р-к коштів в нац. валюті  роблять запис Дт 311 Кт 301 (на суму внесених готівкою); 36 (за відвантажену продукцію); 37 (на суму коштів в погашення заборгованості); 60 (на суму отриманих кредитів). Перераховані грошові кошти з поточного рах-ку під-ва відображаються по Кт 311 Дт: 30, 63 (на суму, перераховані постач-м в погашення заборг-сті.), 64 (на суму перерахованих податків в бюджет і не бюджетні фонди), 68 (на суму перераховану різними кредиторами). Якщо при перевірці виписки банку встановлена помилково списана  з пот.рах-ка сума, то запис: Дт374 “Розрах-ки по претензіях” та Кт311

 

93. Облік операцій но пот. рах-ку в іноз. валюті. Валютні кошти зараховані на розподілений р-к в Бо відображ-ся записом Дт 312 суб-к 312-3; Кт 362. Перераховані банком кошти з транзитного валютного рах-ку на валютний р-к резидента відображається записом Дт 312, суб-к 312-1 (валютний рах-к в країні)/ 312-2 (Валютний рах-к за  кордоном), Кт 312, 312-3                  (Транзитний вал. рах-к). Валютні кошти перераховані банком на р-к УМВБ для продажу відображається: Дт 334 Кт 312. Національна валюта, яка надійшла на р-к під-ва зараховується: Дт 311 Кт 711. Одночасно робляться записи на списання проданої на міжбанківській валютній біржі іноземної валюти: Дт 942 Кт 334. В кінці звітного періоду дохід від реалізації іноземної валюти списується: Дт 711 Кт 791. На Дт 791 з Кт 942 спис-ся собів-ть реаліз-ної іноз. вал. на Міжбанку. Шляхом співставлення отриманого доходу (на Кт791) з собів-тю проданої вал-ти (на Дт791) визнач-ся фін.рез-т від реаліз-ції валюти, який спис-ся на рах-к 44.

 

95. Облік касових операцій. Рах-к 30 ведеться по суб-кам 301 та 302. Надходження грошових коштів в касу відображається по Дт 30 Кт 31 ( при отриманні грошових коштів з поточного р-ку в банку), 372 (повернення невикористаного авансу), 37 (надходження грошових коштів від дебіторів в погашення заборгованості) і інше. Використання грошових коштів з каси відображається Кт 30 Дт: 31 (вклад готівкою на поточний рахунок в банку), 661 (на суму виплаченої заробітної плати, премій), 372 (видача підзвітних сум). Надлишки грошових коштів зараховуються в дохід під-ва записом Дт 30 Кт 719. Нестача списується з Кт 30 на Дт 947 з наступним віднесенням на р-к касира записом Дт 375 Кт 716. відшкодовані касиром суми нестачі відображаються Дт 30 Кт 375.

 

96.Облік розрахунків з підзвітними особами. Готівкові гроші можуть витрачатися через касу підпр.,а в окремих випадках, коли сплата витрат через касу або з рахунку в банку неможлива( витрати по відрядж.,придбання дрібного інвентарю і т .і.)- через підзвітних осіб. Згідно з постановами КМУ та Мінфіну направл-я робітника у відрядж. викон-я за наказом кер-ка.Витрати по відрядж-ях входять у склад валових витрат підпр.тільки у разі наявності докум., які підтвердж. зв’язок цього відрядження з осн. д-стю підпр. Облік розрах-ів з підзв. особами ведеться на рах.372. Рах. акт.-пасивний, оскільки і підпр., і підзв. особа можуть виступати  боржниками  один одного. В БО на суму виданого авансу підзвітн. особі на господ.витрати та витрати по відрядж-х роблять запис  по Дт327 та Кт 30”Каса”. Після повернення з відряж. протягом 3 днів робітник має подати в бухгалтерію авансов. звіт про витрачені суми у зв’язку з відрядж-м. Разом зі звітом подаються свідотство про відрядж., яке оформлене у відповід. порядку, докум. про найм житла, проїздні  та інші докум.У разі видачі робітнику готівки на відряд-ня та коштів у підзвіт для вирішення у відрядженні вир. або господ. питань, то підзвіт. особа, після повернення з відрядж-я , протягом 3-х днів повинна подати в бухгалтерію разом зі звітом про суму, видану на вирішення господ. питань, авансовий звіт про витрачені кошти  на відрядж-я. Після перевірки бухгалтерією законності та доцільності витрат, на  звіті вказуються суми витрат ,які утвердж. керів-м. Витрати з підзвіт. сум  списуюься з Кт 372  на Дт 20 ”Вироб. запаси” ,22 ”Малоц .та швидкознош.  предм.”, 92 ”Адмін. витрати”, 93 ”Витрати на сбут” та інш. Суми невитраченого авансу підлягають поверненню робітником в касу підпр.

97.Форми та облік безготівкових розрах. Підпр. орган-ї та заклади усіх форм власності проводять безготів. розрах-ки в нац. валюті У. через банк шляхом перерах-я коштів з рах-ку платника на рах. отримувача за допом. таких док-тів: платіжні доручення, платіжні вимоги-доручення, розрахункові чеки, акредитиви, векселі, платіжні вимоги, інкасові доручення. Платіжні вимоги та інкасові доручення застосов. у випадках, передбачених діючим закон-вом та нормат. актами НБУ. Платіжне доруч-я є письм. розпорядж. клієнта(платника) обслугов. банку про перерахув. з його рах.  вказаної суми на рах. іншого підпр. (отримувача). За допом. платіжн. доруч-нь проводять розрах. за платежами як товарного так і нетоварн.хар-ру: за відвантаж. продукцію у порядку поперед. платежів по розрах.. з бюджетом по налогах та інш..Перерах. коштів можна проводити гарантованим платіжним дорученням. В окремих випадках можуть застосов. інкас. платіжні доруч-я на безсупереч. списання коштів з пот. рах. підпр. без його згоди.  На суму оплачених платіж. вимог, додарих до виписки банку з поточного рах. підпр. в бухг. обліку робиться запис по Кт рах .31 і Дт  відпов. рах.:63 ,64, 65, 68 та інш..Платіж. вимога-доруч. є комбінов. докум. склад .з 2-х частин: вимога до платника сплатити вартість поставленої прод-ї та доручення платника своєму банкові відпов. суму з свого рах. на рах.  постач-ка.За акредитивної форми розрах. підпр.-покупець перерахов. частину коштів у банк до місця знаходж. продавця для оплати потім відвантаж. прод-ї. Акредит. можуть відкр. як за рах. власн. коштів, так і за рах. кредитів банку, признач. для розрах. з одним постач.Відзивний акредит. може бути змін. або анульов. банком-емітентом без попер. погодж. постач-ка. Безвідзивний акредитив не може бути анульов. або змін. без згоди постач. для якого він відкр-й.в БО на суму акредит., виставл. в нац. валюті:Д-т рах. 313-К-т рах.311,601.При отрим. повідомл.банка про списан. грош. коштів з акредит. в оплату рах.постач.:Д-т рах.63-К-т рах.313 Оприход. тов.-мат. цінностей отрим. від постач.:Д-т20-К-т63 По закінч. строку акредит.закрив., а залиш. перерах. на поточ.рах. покупця або на погаш. банк. кредиту:Д-т311-К-т313.Чеки застос. для розрах. в безгот. формі.  В БО на суму ліміта чек книжки, придбан. за нац. валюту,робиться запис:Д-т 331-К-т 311. На суму, виписан. підпр. та сплач. банком розрах. чеків пред’явл.до сплати за товари та послуги:Д-т 63,68,93- К-т  331.На підпр. видані в підзвіт уповнов. особам для розрах.чек.книжки:Д-т 372-К-т 685 ,пред’явл. уповн. особами звітів про використ. чеків:Д-т 685-К-т 372. Постач. на суму  отрим. чеків за рах. сплати за реалізов. тов. та послуги робить запис:Д-т 331-К-т 36. При отрим. виписки з банку прозарах. грош. коштів по чеках робить запис:Д-т 31-К-т 331.

98.Облік розрах. за допомогою векселів (В) .В.-це письм. боргове зобов’язання векселедавця сплатити власнику В. у визнач. строк певної суми, вказаної у В. В також є видом комерц. кредиту, він може бути переданий векселедавцем іншій особі, боржником якого він є. У простому В беруть участь 2 сторони, у ньому фікс-ся безумовне зобов’яз. векселедавця власнику В сплатити вказану суму через певний проміжок часу. Переказний В(тратта) є наказом векселедавця платнику сплатити певну суму за вказаний у В строк , він має бути акцептований платником. При отриманні В від покупців за виконану роботу, в БО постач. роблять запис:Д-т 34-К-т36, одночасно роблять запис про списання відвантаж. товарів:Д-т 90-К-т26 28, погашення заборгов-ті забеспеч. В, в БО постач. відбив записом:Д-т 31-К-т34. Якщо векселедавець хоче отрим. кошти раніше сплати В, він може отрим.  в банку позику під заставу В зі сплатою банку відпов. %(дисконтний В). Векселедавець отрим. вексельну суму за вирахуванням дисконту, що в БО векселедавця оформ. записом:Д-т 31, 94-К-т 60. При продажу В банку :Д-т 31, 94-К-т 34. Заборгов. по розрах.з постач.,підрядч.та інш. кредиторами, забезпечена виданими В, врахов. на пасивн. рах. 62. На суму виданих В векселедавець робить запис:Д-т 63-К-т62. При погашенні заборг-ті по виданих В покупець записує: Д-т 62-К-т 31. У випадку необх-ті, покупець і постач. можуть домовитися про відстрочку (зі сплатою % за відстрочку), тоді сума отрим. по В продавцем за відстрочку платежа К-т 71, а покупцем- Д-т 94.

 

99. Облік короткострокових кредитів(КК) банку. КК банку – це позики на строк до 1 року. Підпр-ва корист-ся КК з метою: під запаси тов.-матер. цінностей; сезонні витрати вир-ва заготівля с/г сировини; розрахункові операції тощо. Синтетичний облік розрах-ів з банком по КК ведеться на рах. 60 «Короткостр. позички», по субрахунках: 601 «КК банків у нац. валюті»; 602 «КК банків в іноз. валюті»; 603 «Відстрочені КК  банків у нац. валюті»; 604 «Відстрочені КК банків в іноз. валюті».  По Кт 60 «Короткострокові позички» відображають заборг-сть банку по отриманих кредитах у кореспон.  з Дт: 311 «Поточні рахунки в банку в національній валюті»; 312 «Поточні рахунки в банку в іноземній валюті»; 313 «Інші рахунки в банку в нац. валюті»; 314 «Інші рахунки в банку в іноз. валюті»; 631 «Розрахунки з вітчизняними постач-ми; 68 «Розрахунки по інших операціях». Погашення заборг-сті банку по КК відображ-ся записом по Дт 60 «Короткострокові позички» і Кт 311, 313 та ін. Аналітичний облік банківських кредитів ведеться по видах кредитів, банкам, що надали їх, термінам погашення. Окремо враховуються кредити, не погашені в термін. Нараховані відсотки за користування кредитами відображ-ся записом по Дт 95 «Фін. витрати», субрахунок 951 «Відсотки за кредит» у кореспонденції з Кт 684 «Розрахунки по нарахованих відсотках».

 

100 Облік довгострокових кредитів (ДК)банку. ДК-ння здійснюється банками на строк від 4 і більше років. Об’єктами кредитування є витрати на впровадж. нової техніки та удоскон-ня технології вир-ва, на розширення вир-ва, на освоєння випуску нов. видів прод. тощо.Отримання цих позик відображ. записами в Дт311 “Р/р ” та в Кт 61“Поточна заборгованість по довгостр. зобов'яз.», по субрах. 611 «Поточна заборгованість по довгостр. зобов'язаннях у нац. валюті»; 612 «Поточна заборг-сть по довгостр. зобов'язаннях в іноз. валюті». Погашення кредиту відображ. записами в Дт“Довгострокові позики” та Кт311.

101 Значення фінансової звітності, її класифікація. Бухг. фін. звітність під-ств – с-му узагальн. показників, які харак-ють підсумки господ.-фін. дія-ті під-тва за минулий період (місяць, квартал, рік). Вона склад-ся підрахунком, групуванням і спец. обробкою даних поточного БО і є завершальною його стадією. Фін. звітність підпр-ва викор-ся самими власниками, підпр-ми для аналізу та контр. за виконанням договірних зобов’яз., аналізу господ. д-сті, для складання планів на майбутнє. Крім того, звітність подається: у вищу за підпорядкованістю організацію, якщо така є, з метою керівництва роботою підпр-ва; покупцям, постачальникам, тощо, а також установам банку (для контролю за викор-ям банк. кредиту), якщо таке передбачене кредитн. договором; органам статистики для статист. обробки.

Метою складання фін. звіт. є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інф-ції про фін. стан, рез-ти д-сті та рух коштів підпр-ва. Фін. звітність забезп. Інформац. потреби користувачів щодо: 1. Придбання, продажу та володінням цінними паперами; 2. Участі в капіталі підпр-ва; 3. Оцінки якості упр-ня; 4. Оцінки здатності підпр-ва своєчасно виконувати свої зобов’яз-я; 5. Забезпеченості зобов’язань підпр-ва; 6. Визначення суми дивідендів, що підлягають розподілу; 7. Регулюв. д-сті підпр-ва; 8. Інших рішень. Гол. вимоги до звітності – реальність, ясність, своєчасність.

Інформація, яка надається у фінансових звітах, повинна бути дохідлива і розрахована на однозначне тлумачення її користувачами за умови, що вони мають достатні знання та зацікавлені у сприйнятті цієї інформації. Фінансова звітність повинна містити лише доречну інформацію, яка впливає на прийняття рішень користувачами, дає змогу вчасно оцінити минулі, теперішні та майбутні події, підтвердити та скоригувати їхні оцінки, зроблені у минулому. Фінансова звітність повинна бути достовірною. Інформація наведена у фінансовій звітності, є достовірною, якщо вона не містить помилок та перекручень, які здатні вплинути на рішення користувачів звітності. Фінансова звітність повинна надавати можливість користувачам порівнювати: 1. Фінансові звіти підприємства за різні періоди; 2. Фінансові звіти різних підприємств. Передумовою зіставності є наведення відповідної інформації попереднього періоду та розкриття інформації про  облікову політику і її зміни.

За періодичністю складання і подання звітність поділяється на внутрішньорічну, місячну, квартальну, піврічну, дев’ятимісячну та річну. Внутрішньорічну звітність називають поточною звітністю, або періодичною.

 

102  Принципи підготовки, розкриття інформації у фінансовій звітності. Фін. звітність підпр-ва форм-ся на принципів: 1. Автономності під-ва, за яким кожне під-во розгляд-ся як юр. особа, що відокремлена від власників; 2. Безперервності д-сті, що передбачає оцінку активів і пасивів, виходячи з припущення, що його діяльність триватиме; 3. Періодичності, що припускає розподіл д-сті під-ва на певні періоди часу з метою складання фін. звітн.; 4. Іст. (факт) собів-ті, що визначає пріоритет оцінки активів, виходячи з витрат на їх вир-во та придбання; 5.Нарахування та відповідності доходів і витрат, за яким для визнач. фін. рез-ту звітн. періоду слід зіставити доходи звітн. періоду з витр., які були здійснені для отрим. цих доходів. При цьому дох. і витр. відоб-ся в обліку і звітності у момент їх виникн., незалежно від часу надходження і сплати грошей; 6. Повного висвітлення, за яким фін. звітність повинна містити всю інф-ію про факт. та потенц. наслідки операцій та подій, які можуть вплинути на рішення, що приймаються на її основі;  7. Послідовності, який передбачає постійне застосування підпр-вом обраної облікової політики. Зміна облікової політики має бути обґрунтована і розкрита в фін. звітності; 8. Обачності, за яким методи оцінки, що застос-ся в БО, повинні запобігати заниженню оцінки зобов’язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підп-ва; 9 превалювання змісту над формою, за яким операції повинні обліковуватись відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юр. форми; 10 єдиного грошового вимірника, який передбачає вимірювання та узагальнення всіх операцій підпр-ва у його фін. звітності в єдиній грош. одиниці. Розкриття інф-ії здійснюється у фін. звітності  так: 1. Для того, щоб фін звіт. була зрозумілою, вона повинна містити дані про: - підп-во; - дату звітності та звітний період; - валюту звітності та одиницю її виміру; - відповідну інф-ію щодо звітного та попер. періоду; - облікову політику підпр-ва та її зміни; - консолідацію фін звітів; - припинення окремих видів д-сті; - обмеження щодо володіння активами; - участь у СП; - виявлені помилки минулих років та пов’язані з ними коригування; - переоцінку статей фін звітів; - іншу інф-ію, розкриття якої передбачено відповідними стандартами.

 

103. Х-ка форми фін звітності “Баланс”. Баланс є осн формою фін звітності.баланс побудовано за принципом “Баланс-нетто”: осн засоби та немат активи включ по залишковій в-ті; дебіт заборг – за вирахуванням резерву сумнівн боргів; запаси - за вирахуванням нестач,  уцінок, знижок; власний к-л – по фактично вкладеній сумі за вирах непокритих збитків. Статті активу об’днано в 3 розділи: І Необор активи; ІІ Обор активи; ІІІ Витрати майб періодів. До розділу І відн статті: ”Немат активи”; “Незаверш буд-во”; “Осн засоби”; Довгострокові фін інвестиції”; “Довгостр дебіт заборг”; “Відстрочені податкові активи”; “Інші необ активи”. В розділі ІІ відображ запаси, кошта у розрахунках, грошові кошти (статті” Дебіт заборг за товари, роботи та послуги; Дебіт заборг по розрах; Поточні фін інвест; Грошові кошти і їх еквіваленти). У розділі ІІІ активу відображ витрати, які здійснено в поточному або попередніх періодах, але вони відносяться до наступних звітних періодів. Пасив балансу має 5 розділів: 1) Власний к-л 2) Забезп майб витрат та платежів; 3) Довгостр зобов 4) Поточні зобов 5) Доходи майб періодів. У розділі 1 відображ джерела власних коштів п-ва (статті: Уставний к-л, Пайовий к-л; Додатковий к-л, що вкладено; Інший додатк к-л; Резервний к-л; Нерозп прибуток/непокриті збитки; неоплачений к-л; вилучений к–л). У розділі 2 відображ нараховані у звітному періоді майб витрати і платежі. Розділ 3 об’єднує статті: Довгостр кредити банків; Інші довгстр фін зобов; Відстрочені податк зобов; Інші довгостр зобов. Розділ 4 об’єднує статті поточних зобов, які будуть погашені протягом операц циклую. До складу роділу 5 включають доходи, які отримано протягом поточного або попередніх періодів, але які відносяться до наступних звітних періодів.

 

104. Х-ка форми фін звітності “Звіт про фін р-ти”. Метою складання є надання користувачам повної, правдивої інформації о доходах, витратах, прибутках (зьитках) від д-ті п-ва. Звіт складено по функц групуванню доходів та витрат і має 3 розрізи: 1) Фінансові р-ти 2) Ел-ти операц витрат 3) Розрахунок показників прибутковості акцій. Фін р-ти визначаються у розрізи звич та надзвич д-ті п-ва. 1 розділ має статті: “Дохід від реалізації прод (товарів, послуг)”; “Соб-ть прод, що реалізовано”; “Інші операц доходи”; “Адмін витрати”; “Витрати на збут”; “Інші операц витрати”; “Дохід від часті в к-лі”; “Інші фін доходи”; “Інші доходи”; “Фін витрати”; “Надзвичайні доходи / витрати”; “Інші витрати”. У позділі 2 наводяться відповідні ел-ти операц витрат, що були здійснені п-вом в процесі д-ті протягом звітного періоду. Розділ 3 заповнюється АТ, акції яких вільно пробадються на фондових біржах. (статті: Середньорічна к-ть простих акцій; скоректована середньорічна к-ть простих акцій; Чистий прибуток, що відноситься на одну акцію; Скоректований чистий прибуток, що відноситься на одну акцію. Цей звіт дає можливість користувачам оцінити р-ти минулої д-ті п-ва, його прибутковість, здатність ефект використовувати ресурси.

 

105. Х-ка форми фін звітності “Звіт про рух грош коштів”. Метою складання звіту є надання користувачам фін звітності повної інформації про зміни, що відбулися в грошових коштах п-ва та їх еквівалентах. У цьому звіті наведено дані про рух грош коштів протягом звітного періода в р-ті опеац, інвестиц, фін д-ті. Інформація про рух грош коштів в р-ті операц д-ті може бути наведена з викор-нням прямого або непрямого метода.  При вик-ні прямого метода наводяться всі основні статті надходжень і витрат, різниця яких показує приріст або зменшення грош коштів. Непрямий метод передбачає відображення суми чистого прибутку, яка потім коректується завдяки виключенню негрошових операцій і операцій, пов’язаних з інвест та фін д-тю.  Отже чистий рух грошових коштів від операц д-ті визнач як різниця між сумами грош надходжень і витрат з врахув руху коштів від надзвич подій. Рух грош коштів в р-ті інвест д-ті визначається на основі аналізу змінв статтях балансу “Необ активи” тиа “Поточні фін інвестиції”. Рух грошових коштів в р-ті фін д-ті визначається на основі змі балансу по розділу “Власний к-л”, і статтях балансу, пов’язаних з фін д-тю: “забезпеч майб витрат і платежів”; Довгострок зобов”, “Поточні зобов”. Отже складання звіту побудовано на макс використанні вже підготовлених показників  Балансу і Звіту про фін р-ти. Зіт дозволяє: складати, прогнозувати і оцінювати грош потоки п-ва; визначати здатність п-ва погасити зобов і сплатити дивіденди;аналізувати грош і негрош аспекти операц п-ва.

 

106. Х-ка форми фін звітності “Звіт про власний к-л”. Метою складання звіту є розкриття інформації про зміни в стр-рі власного к-лу п-ва протягом звітного періоду. Починається і закінч статтями: Залишок на поч року і Залишок на кінець року. Має роділи: Переоцінка активів ( ­ або ¯ власного к-лу в р-ті переоцінки осн засобів) Розподіл прибутку ( розподіл прибутку між учасниками або ї спрямування в уставний, резервний к-л тощо) Внески учасників, Вилучення к-лу (вихід учасників, викуп або анулювання акцій, зиенш номінал вартості акцій) Інші зміни в к-лі (списання невідшкодов збитків, безкоштовно отримані активи тощо).

 

107. Розкриття інформації у примітках до звітів. Усі підприємства розкривають у примітках призначення та умови використання кожного елемента власного капіталу(крім статутного капіталу). Пояснювальна записка (примітка) до бухгалтерського фінансового звіту підприємства характеризує його діяльність у звітному році, пояснює основні фактори, які впливали на господарські і фінансові результати роботи, висвітлює фінансове і майнове становище, перспективи подальшої діяльності. Зміст примітки визначають національні стандарти. Наприклад акціонерні товариства наводять інформацію про кількість та вартість акцій, типи акцій у складі статутного капіталу. Інші підприємства наводять інформацію про розподіл часток статутного капіталу між власниками і таке інше.


Комментарии
Поиск
Только зарегистрированные пользователи могут оставлять комментарии!

3.26 Copyright (C) 2008 Compojoom.com / Copyright (C) 2007 Alain Georgette / Copyright (C) 2006 Frantisek Hliva. All rights reserved."

Голосование

В каком направлении должна двигаться Украина?