(0 голоса, среднее 0 из 5)

Схема визначення основних параметрів нормативного планування соціальної інфраструктури

Загальна схема визначення основних параметрів нормативного планування соціальної інфраструктури передбачає використання таких даних:

• чисельність населення, його динамка, сімейний та віковий склад на початок і на кінець розрахункового періоду загалом по території та за її підрозділами, а також види поселень;

• наявність об’єктів невиробничої сфери та їх потужність у натуральному обчисленні (загальна площа житлових будинків у квадратних метрах, місця у дошкільних закладах і т. ін.) на початок розрахункового періоду в усіх територіальних підрозділах регіону, а також її умовне якісне оцінювання;

• обсяги введення в дію об’єктів невиробничого призначення на початковій стадії розрахункового періоду загалом по регіону, за його підрозділами і видами поселень;

• розміри вибуття об’єктів матеріальної бази соціальної інфраструктури, у тому числі в попередні роки та за прогнозом;

• нормативна питома вага кошторисної вартості будівництва об’єктів соціальної інфраструктури, яку розроблюють головні організації та відомства;

• обґрунтований облік стану та прогнозу розвитку конкретно! галузі соціальної сфери, характерно! для певного територіального підрозділу.

Систему нормативних параметрів розвитку матеріальної бази соціальної інфраструктури формують поетапно. Спочатку розроблюють її галузеву структуру, що відповідає чи наближається до структури зведеного соціального розділу комплексного плану території. Далі за кожною галуззю невиробничої сфери аналізують можливості будівництва найбільш капіталомістких об’єктів та інших об’єктів соціального призначення, а також визначають послідовність будівництва.

Для формування системи нормативів розвитку матеріальної бази соціальної інфраструктури регіону за основу беруть інструктивні матеріали державних планових органів.

У системі соціально-економічних нормативів галузеву структуру та перелік нормативних показників формують у такому вигляді:

• торгівля та громадське харчування — торговельна площа магазинів, посадочні місця на підприємствах громадського харчування і т. ін.;

• побутове обслуговування — робочі місця на підприємствах побуту, місця в лазнях, потужності підприємств хімчистки та пралень;

• зв’язок — квартирні телефони та підприємства зв’язку;

• народна освіта — дитячі дошкільні заклади, школи, ПТУ та ін.;

• охорона здоров’я — лікарні та амбулаторно-поліклінічні заклади, будинки-інтернати та санаторно-курортні заклади;

• фізкультура і спорт — спортивні зали, басейни та спортивні майданчики;

• туризм і відпочинок — будинки відпочинку та пансіонати, турбази, бази відпочинку, молодіжні табори;

• культура — клубні заклади, масові бібліотеки, театри та кінотеатри,центри дозвілля і т.ін.;

• житлово-комунальне господарство — квартири та індивідуальні будинки, водоспоживання і водовідведення, тепло-, електро- та газопостачання, готелі і т. ін.;

• пасажирський транспорт та шляхове господарство.

Загальну схему визначення показників нормативно! забезпеченості

населення регіону конкретними об’єктами соціальної інфраструктури будують з урахуванням багатьох чинників, що активно впливають на розрахунковий норматив.

Норми і нормативи, що регулюють соціальний розвиток, становлять дві групи. До першої належать такі норми та нормативи:

• регулювання демографічної ситуації, економічного стимулювання народжуваності;

• оптимальні нормативи виплат на дитину віком до 18 років на рівні вартості фізіологічного споживання для сімей, які мають сукупний дохід, нижчий від фізіологічного мінімуму на члена сім’ї; особлива увага у процесі оптимізації цих нормативів приділяється багатодітним і неповним сім’ям, у яких сукупний дохід, як правило, не перевищує фізіологічного мінімуму на члена сім’ї;

• одноразових виплат при народженні дитини; цей норматив встановлюється залежно від вартості мінімального споживчого котика для новонародженого та роздрібних цін на товари і послуги першої необхідності для дітей.

Механізм застосування нормативів виплат на дитину крім державного повинен ураховувати також регіональний і місцевий рівні, а також коригуватись місцевими органами влади та підприємствами залежно від можливості збільшення цих виплат.

Соціальні норми та нормативи другої групи використовують для регулювання розвитку ринку праці:

- оптимальні нормативи пільгового оподаткування підприємств, які створюють додаткові робочі місця для громадських робіт і фонди страхування на випадок безробіття;

- оптимальні нормативи пільгового оподаткування та застосування пільгових кредитів для підприємств, що приймають на роботу жінок, молодь, інвалідів та інших осіб, які підпадають під 5%-ву квоту;

- нормативи штрафів і штрафних санкцій до підприємств, що відмовляють надати роботу особам, які підпадають під 5%-ву квоту; механізм дії цих важелів повинен бути законодавчо врегульований;

- нормативи оптимізації заробітної плати робітників з урахуванням вартості мінімального споживчого котика; ці нормативи та механізм їх дії мають встановлюватись виходячи з вартості мінімального споживчого котика для робітника та членів його сім’ї, які перебувають на його утриманні, а також вартості робочої сили; ці нормативи мають ураховувати також регіональний рівень цін на споживчі товари та особливості змін ціни робочої сили на регіональному ринку праці;

- оптимальні нормативи допомоги по безробіттю; їх розмір встановлюють виходячи з фізіологічного мінімуму споживання на безробітного та членів його сім’ї, які перебувають на його утриманні, а також з урахуванням регіонального рівня цін на споживчі товари, що входять до фізіологічного мінімуму, та регіональних особливостей ринку праці.



Следующие статьи:
Предыдущие статьи:

Комментарии
Поиск
Только зарегистрированные пользователи могут оставлять комментарии!

3.26 Copyright (C) 2008 Compojoom.com / Copyright (C) 2007 Alain Georgette / Copyright (C) 2006 Frantisek Hliva. All rights reserved."

Голосование

В каком направлении должна двигаться Украина?