(0 голоса, среднее 0 из 5)

1.Транснаціональні компанії (ТНК) у глобальній економіці

ТНК - це міжнародні фірми, що мають свої господарські підрозділи у 2х або більше країнах, управління якими здійснюєтьсяся з одного або декількох центрів. В основі такого управління - механізм прийняття рішень, який дає змогу здійснювати узгоджену політику і загальною стратегію, розподіляючи ресурси, технології та відповідальність для досягнення результату-отримання прибутку. ТНК - це мережа взаємопов'язаних підприємств, які походять з однієї країни і мають складові частини та філії в інших країнах. ТНК володіють або контролюють комплекси виробництва та/або обслуговування, що знаходяться за межами країни базування. Вони є лідерами у виробництві та реалізації певного товару. На відміну від звичайної корпорації, яка функціонує на світових ринках, ТНК переносить за кордон не товар, а сам процес вкладання капіталу, поєднуючи його із закордонною робочою силою в межах міжнародного виробництва. Наприкінці XX - на поч. XXI ст. спостерігалося інтенсивне зростання зовнішньоекономічної діяльності, в якій ТНК виступають торговцями, інвесторами, розповсюджувачами сучасних технологій, стимуляторами міжнародної трудової міграції. Ці компанії відіграють провідну роль в інтернаціоналізації виробництва, у процесі розширення і поглиблення виробничих зв'язків між підприємствами різних країн. На початку 3-го тисячоліття міжнародне виробництво товарів і послуг у рамках ТНК становило 7% світового ВВП. ТНК займають передові позиції у світовому  виробництві в галузях електроніки, автомобілебудування, хімічній і фармацевтичній промисловості. З діяльністю ТНК пов'язані сподівання й розчарування більшості країн світу, оскільки ці корпорації створили розвинуту мережу виробничої, науково-технічної, інвестиційної, торгової та культурної взаємозалежності країн і заклали підвалини глобальної економіки. З огляду на це знання закономірностей виникнення і тенденцій розвитку транснаціональних форм капіталу є передумовою розуміння сучасних процесів розвитку світової економіки і глобального ринкового середовища, формує методологічні основи опанування складними процесами міжнародного руху товарів, послуг, капіталу, робочої сили. Без усвідомлення ролі ТНК у сучасному світі неможлива достовірна оцінка його реалій, економічних, політичних, культурних та інших відносин.


Ядро світового вир-ва - ТНК. На відміну від міжнаціональних компаній, ТНК утворюються як нац-ні щодо к-лу й контролю і міжнародні за сферою своєї д-сті. Д-сть цих п-ств має наднаціональний, наддержавний характер і веде до створення наддержавних зв'язків.

 

Одним з критеріїв класифікації фірми як транснаціональної називалися її кількісно-якісні параметри: 1) корпоративна власність та її розподіл, 2) система у-ня,3) число зайнятих,4) величина та с-ми заробітної плати,5) склад вищого упр-го апарату тощо, їх вимірювання здійснювалося як на абсолютній, так і на відносній основі. Абсолютний критерій пов'язаний з оцінкою фінансових і людських ресурсів у міжнар операціях. Відносний критерій враховує те, що фірма повинна пов'язувати частину своєї д-сті із заруб операціями.

 

2. Економічний-й зміст та основні форми глобального руху капіталу

Глобальний рух капіталу(ГРК) е одніею з осн форм міжнар-х ек-них відносин. Капітал-це самозростаюча вартість. До поняття к-лу належать матеріальні ресурси та грошові засоби, які викор-ся у сусп-му вир-ві з метою отримання прибутку. В суч умовах відбуваеться інтенсивний процес переміщення к-лу у межах світового госп-ва. В заг-му вигляді ГРК означае переміщення к-лу між суб'ектами міжнародноі ек-ки з метою його оптимального використання. За ознакою цілъового призначення ГРК-це переміщення к-лу між краінами світу в пошуку більш вигідноі сфери застос-ня. Осн причини виникнення ГРК: 1.Інтернаціоналізація госп-го життя-встановлення та розвиток госп-ких зв'язків між краінами світ-го співтовариства.2. Поява можливості > вигідного застос-ня к-лу за кордоном.3.Відносний надлишок к-лу на внутр ринку і відсутність умов його ефективного викор-ня.4.Прагнення власників к-лу застосувати його в країнах, де існують низькі ціни:на сировину;матеріали;енергію;транспорт;напівфабрикати...5. Економія фінанс ресурсів від застос-ня > низьких митних тарифів та пільгових тарифних мір у краінах, куди переміщуеться к-л.6.Можливість стабільного постачання національних п-ств інозем сировиною.7.Прагнення забезпечити збереження та чистоту навкол серед-ща у краінах-експортерах к-лу за умов:викор-ня корисних копалин; забруднення навкол серед-ща.8. Існування різних шляхів та форм ГРК і його > ефективне засто-с-ня за кордоном. Осн формою ГРК е вивіз к-лу. Вивіз к-лу-це односторонне переміщення вартості у товарній або грошовій формі за кордон з метою одержання прибутку,відсотка або з ін метою.Вивіз к-лу у товарній формі-експорт машин, обладнання, напівфабрикатів матеріалів, технологій тощо.У грош формі-це вивіз валюти та валютних цінностей: валюти іноз держав, грош документів у іноз валюті (чеків, векселів), цінних паперів (акцій, облігацій), дорогоцінних металів (золота, срібла, платини) та дорогоцінного каміння (діамантів, смарагдів, сапфірів, перлів), за виключенням ювелірних виробів. Цілі вивозу к-лу:1) одержання п-цького прибутку (товарна форма); 2)одержання відсотків за надання к-лу у грош формі; 3) забезпечення довгострокових політичних та ек-х інтересів влас-ників к-лу; 4) встановлення контролю за госп д-стю імпортерів к-лу.За ознакою власності на к-л вивіз к-лу поділяеться на такі форми:1. Вивіз приватного к-лу-переміщення за кордон матер цінностей, грош засобів, які належать приватним особам.2. Вивіз держ к-лу-к-лу, який належить державі. За ознакою одержання прибутку на к-л (п-цький прибуток або відсоток) форми вивозу приватного та держ к-лу поділяються на вивіз підпр-го к-лу і вивіз позичкового к-лу.1. Вивіз підпр-го к-лу -довгострокові заруб інвестиціі, які ведуть до створення за кордоном філій, дочірніх компаній та спільних п-ств. Вивіз підпр-го к-лу поділяеться:1)прямі інвестиціі- це капіталовкладення у п-ства за кордоном, які забезпечують контроль над ними з боку інвестора(дозволяють зосередити у інвесторів не  25 % акціонерного к-лу);2)  портфелъні інвестиціі-це капіталовкладення в іноземні цінні папери з метою одержання прибутку.2. Вивіз позичкового к-лу- коли к-л віддаеться в позику під відсотки.Його основні форми:1) міжнар кредит-це позика у грош або товарній формі, яка надаеться кредитором одніеі краіни позичальнику ін краіни на умовах терміновості, повернення, виплати відсотків; 2)  пілъговий кредит- це міжнар кредит, який надаеться:

а)  на пільгових умовах;б)на довгостроковій основі;в)за заниженими відсотковими ставками;г)безвідсотковий кредит(який надаеться без умови оплати за викор-ня кредиту).3)дар-це субсидування міжнар суб'екта без попередніх умов з метою забезпеч довгострокових ек-х та політичних інтересів.Вивіз к-лу хар-ться такими особливостями:1) у вивозі к-лу підвищуеться роль держави;2) посилення міграціі приватного к-лу між промислово розвиненими краінами;3)збільшення частки прямих іноземних інвестицій.

Інвестпиція-це спосіб викор-ня фінансових ресурсів та ін ек-них активів продуктивним шляхом, який забезпечуе збереження  вартості активів і додатковий чистий дохід (прибуток). Міжнар, або іноземні інвестиціі,-це спосіб розміщення к-лу (активів) одніеі краіни в ін краіні.Фактори динаміки міжнародних інвестицій полягають:у посиленні диференціаціі між рівнями ек-го розвитку та його структурі в різних краінах, що впливае на темпи і структуру міжнар торгівлі та інвестицій; у поширенні інновацій та високих технологій; у розвитку ек-х інтеграційних союзів, що призводить до збільшення взаемного руху товарів та к-лів; у багатосторонніх угодах, які сприяють іноземним інвестиціям;у стимулюванні інвестицій на регіональному та багатосторонньому рівнях. Структура ГРКе такою:Форми інвестицій: державні; приватні; міжнар орг-цій; змішані.Види інвестицій: прямі: міжнар альянси; портфельні.

Теорія порівняльних переваг Портера (на рівні національної економіки) – модель стадій конкурентних переваг, 4 стадії конкурентноздатності:факторна – конкурентноздатність національно економічної залежності від націленості факторів виробництва.Інвестиційна – використовується, коли вичерпується факторна залежність від якості інвестицій та інвестиційної привабливості (забезпечує приріст додаткової вартості, швидкооку пні, високотехнічні)Інноваційна – дають кратний рівень прибутковостіДобробут – зниження конкурентноздатності внаслідок відсутності мотивації.

Рівень, що визначає конкурентноздатність компанії (ромб Портера):факторні – наділені факторами і їх якість;фірма – її здатність відповідати на конкурентні виклики. Основні виклики на ринку: - появи нових продуктів, що змінюють конкуренцію між існуючими:-поява товарів-субститутів (ел. камера);-небезпека тих, хто входять на ринок (вони більш агресивні);-обмеженість, неефективність стратегій компанії:-умови попиту 1-2-3-4-1;-підтримуючі та пов’язані галузі.

 

3. Теоріі прямих іноземних інвестицій

Збільшення обсягів заруб-го інвест-ня, зростання ролі транснац корпорацій у процесах трансформаціі та глобалізаціі світ ек-ки розширили теоретичні дослідження причин та сутності міжнар-го інвестування.Мотиви, механізм та ек-ні рез-ти прямих іноз інвестицій можуть аналізуватися на різних рівнях:  макроек-му (найбілып загальні національні, міжнародні, глобальні мотиви та тенденціі);мезоек-му (мотиви та механізми взаемодіі між фірмами на міжга-лузевому рівні);мікроек-му(мотиви та механізми трансграничноі експансіі окре-моі компаніі)Теоретичні підходи до пояснення мотивів прямих іноземних інвестицій:1)базуеться на розумінні ринку як досконалого, з досконалою конкуренціею та вільним режимом руху к-лів між краінами. Диференціація рівнів прибутку як осн мотив руху к-лу- прямі іноземні інвестиціі е рез-том руху к-лу з краін з відносно низьким рівнем доходу на вкладений к-л до країн з > високим доходом на к-л. 2) міжнар диверсифікація інвест-го портфеля шляхом інвест-ня у різні країни- компанія може знизити ризик отримання очікуваних доходів шляхом здійснення вкладень у різні країни. Заг дохід компаніі буде > стабільним, оск систематичні ризики різних краін не е корельованими( змінюються по-різному).Теорія індустріальноі організаціі -створення філіі ТНК мае певні конкурентні недоліки: труднощі упр-ня на значній відстані від материнськоі компаніі, соціокультурні відмінності, відмінності в правових і технічних умовах д-сті, різні уподобання споживачів та ін. Суть-ТНК замінюе ринкові трансакціі своіми внутрішньокорпоративними трансакціями,- отримуеться як економія на трансакційних витратах. Інноваціі та знання включають нематеріальні активи, якими володіе фірма і які забезпечують ій перевагу в таких видах д-сті: технологічні, упр-ські та орг-ні знання й інноваціі, досвід та технологіі маркетингу.Використання переваг внутрішньокорпоративного обміну (інтерналізаціі) для набуття конкурентних переваг визначае зміст теоріі інтерналізаціі, розробленоі в працях Агарвала, Ругмана та Баклі.Внутрішній обмін у структурі ТНК дае змогу ій трансформувати особливі активи (інформацію, інноваціі...) у специфічні власні активи. ТНК використовуе такі активи та переваги на глобальних ринках.Теорія інтерналізаціі стверджуе, що фірми замінять зовн ринок на внутр потоки товарів і послуг, якщо видатки на це <, ніж видатки на організацію ринку. Інтерналізація дае змогу фірмам створювати та викор-ти додатк прибуток від удосконалення вир-ва такими шляхами, які не можуть бути викор-ні на відкритому (конкур-му) ринку.Модель життевого циклу продукціі, розроблена Верноном, пояснюе прямі іноз інвестиціі загрозою втрати ринків при насиченні іх певним продуктом. В результаті цього його вир-во переноситься за кордон, що продовжуе термін отримання прибутку від певного продукту. Ця теорія також враховуе конкуренцію, що постійно стимулюе інноваціі та іх інтенсивне розповсюдження як на внутр ринку, так і на міжнар-му.Дж. Даннінг запропонував еклектичну парадигму для аналізу прямих іноз інвестицій, яка об'еднуе теорію орг-ціі вир-ва, теорію міжнар торгівлі, теорію фірми та теорію міжнар конкурент-х переваг. Вона поясняє транснаціоналізацію д-сті компаній та визначає осн фактори такого процесу. Можна виділити такі основні фактори:1)які визначають конкурентні переваги компаніі,- масштаби д-сті, диференціація продуктів, патенти і торгові марки, упр-кий та маркетинговий досвід, власні технологіі;2) специфічне територіальне розміщення факторів вир-ва(природні ресурси та робоча сила);3) переваги інтерналізаціі, які визначають прямі іноз інвестиціі ефективними порівняно з експортом товарів та послуг.Переваги власності-це заг ек-ні можливості компаніі, упр-кий потенціал іі менеджерів, репутація фірми та довіра строкові ділові зв'язки у країні та за кордоном. До них належить здатність фірми задовольняти сучасні та перспективні вимоги попиту, виробляти та застосовувати інф-ю.Вони визначають галузі та фірми, які найбільш ефективно здійснюють міжнар інвестиційну д-сть.Переваги розміщення е наслідком вик-ня таких факторів, як розмір ринку, забезпеченість факторами вир-ва і регіональні відмінності в цінах на них, витрати зв'язку і транспорту. Вибір місця вкладання іноземних інвестицій визн-ся з урахуванням як макроек-ної стабільності, рівня конкуренціі, торгової політика, ступеня розвитку інфраструктури.Забезпеченість факторами виробництва включае: наявність прир ресурсів, вартість некваліфікованоі роб сили, можливість наймання кваліфікованих спеціалістів при відносно низьких витратах, ефективність д-сті місцевих постачальників товарів і послуг, якість допоміжноі технологічноі інфраструктури.

4. Форми іноземних інвестицій.

Іноз інвестиції-е всі види цінностей, вкла­дені безпосередньо іноз інвесторами в об'єкти інвест-ї д-сті відпов до чинного зако­нодавства Укр. Іноз інвесторами можуть виступати: юр особи, створені відпов до законодавства Укр чи ін держави;фіз особи, що не мають пост місця проживання на території Укр; іноз держави, міжнар уря­ди і неурядові орг-ції; ін іноз суб'єкти інве­ст-ї д-сті, визнані чинним законо­давством Укр. За метою вкладення к-л поділяється на: Прямі інвестиції (direct investments) - вкладення к-лу з метою придбання довгострокового ек-го інтересу в країні додатка к-лу, що забезпечує контроль інвестора над об'єктом розміщення к-лу. Вони цілком зв'язані з вивозом приватного п-цького к-лу, не вважаючи щодо невеликих по обсязі закорд інвестицій фірм, що належать державі.  Портфельні інвестиції (portfolio investments) - вкладення к-лу в іноз цінні папери, що не дають інвестору права реального контролю над об'єктом інвестування. Такі інвестиції засновані на приватному п-цькому к-лі, хоча і держава випускає свої і здобуває іноз цінні папери. Іноз інвес­тори можуть виконувати всі види іноз інвестицій у таких формах: часткової участі в п-ствах, створе­них разом з укр-ми юр і фіз осо­бами, чи придбання частки в діючих п-твах; створення п-мств, що належать іноз інвесторам, філій та ін особл піпрозділів іноз юр осіб чи придбання у власність діюче п-во цілком; придбання прямо не забороненого законами Укр нерухомого і рухомого майна, вклю­чаючи земельні ділянки, будинки, квартири, приміщення, устаткування, транспортні засоби й ін об'єкт власнос­ті, шляхом прямого одержання майна і майнових компле­ксів чи у формі акцій, облігацій та ін цінних паперів;придбання сам-но або, при участі укр юр осіб чи фіз. осіб, прав корист-ня землею і концесією на викор-ня прир ресурсів на тери­торії Укр; придбання ін майнових прав; в ін формах здійснення інвестицій,зокрема, на основі угод із суб'єктами госп д-сті Укр, які прямо і винятково не заборонені законами Укр. Заборона або обмеження даних видів іноз ін­вестицій може здійснюватися тільки відповідно до зако­нів Укр.

 

5. Фактори та мотиви експорту та імпорту капіталу.

Причини експорту к-лу: Технологічне лідерство; Переваги в кваліфікації робочої сили; Переваги в рекламі; Ек-ка масштабу;Розмір корпорації; Ступінь концентрації вир-ва; Забезпечення доступу до прир ресурсів;Інші причини експорту к-лу: скорочення транспортних витрат на доставку товару споживачу за рах створення п-ва в безпосер близькості від нього; подолання імпортних бар'єрів закордонної країни за рах створення підконтрольного виробництва на її території.

Причини імпорту капіталу: Технологічне лідерство; Рівень кваліфікації робочої сили;Переваги в рекламі;Ек-ка масштабу;Розмір корпораці; Ступінь концентрації виробництва; Потреба в к-лі;Кількість нац філій; Витрати вир-ва; Рівень захисту внутр товарного ринку; Розмір ринку; Ін фактори: експортна орієнтація промисловості, що заснована за рах іноз прямих інвестицій, існування урядових програм ек-го розвитку.

Характерними рисами сучасного стану, міжнародного руху капіталів є:1)збільшення кількості країн - членів іноземного інвестування. До традиційних міжнародних інвесторів (США, Японія, ЄЕС,Франція, Німеччина, Великобританія), додались Південна Корея, Тайвань, Китай та ін. Частка країн Східної Європи в русі іноз інвестицій невелика. 2)розширення потоку іноз інвестицій. Спонукальними мотивами для них є отримання доступу до найновіших технологій, наближення вир-ва до ринків збуту, обхід протекціоністських бар'єрів, економія на податках, зниження витрат на охорону довкілля тощо;3)зміна характеру, форм та напрямків міжн міграції к-лу останнім часом. Зросла роль держави у вивезенні к-лу. Держава сама стає інвестором за кордоном, підтримує і стимулює приватні інвестиції, контролює міграцію к-лів, через міжнар орг-ції створює сприятливі умови для д-сті своїх інвесторів за кордоном.4)зміна розміщення інвестицій у регіонах світового госп-ва.5)активне викор-ня кредитних відносин між постсоціалістичними  і слаборозвиненими країнами. 6)велика роль транснац-х банків (ТНБ) і ТНК в міжнар русі к-лів. ТНБ - це великі банки, що досягнули такого рівня міжнар концентрації та централізації к-лу, який дає змогу їм брати участь в ек-му розділі світового ринку позикових к-лів та кредитно-фін послуг.

 

6. Політичні та економічні ризики прямих іноземних інвестицій. Управління ризиками ПІІ.

Ризик - це ймовірність відхилення реальних результатів та подій від запланованих, що може мати негативні ек., фін та інші наслідки у вигляді : втрат, додаткових витрат, неотриманих вигод та ін..

Ек-і ризики:1.Інвестиційні:-ризик країни; - ризик здійснення інвестицій в країну;-ризик корпорайії; 2.Ризик інвестиційного проекту:-ризик ринку продукції, яку заплановано виробляти в результаті інв проекту;-ризик недоотримання запланованих техніко-ек показників в рез проекту;-ризик виникнення еколог наслідків чи фактично в рез здійснення проекту чи в рез зміни екол-го законодавства;-ризик воконання проекту бюджету (перевиконаня бюджету);-ризик окупності інвестиційного проекту та повернення кредитів на його здійснення. Політичні ризики:1.Макро:-Обмеження права власності;-Макроек стабільність;2.Мікро:-Конфлікт цілей інвестора та держави;-Соціально-етнічні;-Корупція. Управління ризиками: 1.Ідентифікація ризика (визначення який є і коли може виникнути);2.Засоби попередження;3.Зменшення негативних наслідків настання ризиків;4.Страхування та хеджування ризиків

В Україні, де більшу частину економіки контролює держава, іноземне інвестування є одночасно і економічною, і політичною проблемою. Інвесторів в Україні приваблюють: вигідне географічне розташування; потенційно великий ринок; висока кваліфікація робочої сили та її відносна дешевизна;

низький курс національної валюти; правове забезпечення сприятливого інвестиційного клімату;

захист інвестицій; можливість вивезення прибутку; система компенсації збитків тощо.

Причини, які не сприяють прискореному вкладанню інвестицій в ек-ку Укр: зв’язаність ек-ки на колишніх республіках СРСР; незбалансованість ек-ки; нерозвинена інфраструктура; застаріла банківсько-фін с-ма; неконвертованість нац валюти; недостатньо гнучка податкова с-ма; низька культура праці;невідповідність орг упр-их форм світовим; ек-а і політична нестабільність.

 

7. ТНК, їх суть та структура.

ТНК - це міжнародні фірми, що мають свої госп-ькі підрозділи у двох або більше країнах, упр-я якими здійснюється з одного або декількох центрів. В основі такого упр-я - механізм прийняття рішень, який дає змогу здійснювати узгоджену політику і загальну стратегію, розподіляючи ресурси, технології та відповідальність для досягнення результату - отримання прибутку. ТНК - це мережа взаємопов'язаних п-тв, які походять з однієї країни і мають складові частини та філії в інкраїнах. ТНК володіють або контролюють комплекси вир-а та обслуговування, що знаходяться за межами країни базування. Вони є лідерами у вир-і та реалізації певного товару. На відміну від звичайної корпорації, яка функціонує на світових ринках, ТНК переносить за кордон не товар, а сам процес вкладання к-лу, поєднуючи його із закордонною робочою силою в межах міжнар вир-ва. Стр-ра виражається у створенні регіональних систем упр-ня та організації вир-ва. Регіональні с-ми упр-ня сучасної ТНК побудовані у трьох основних видах:1) головні регіональні упр-ня, які несуть відповідальність за д-сть концерну у відповідному регіоні. Вони наділені всіма правами щодо координації та контролю за д-стю філій у цьому регіоні (напр, гол регіональне упр-ня американського концерну "General Motors" з координації д-сті філій в "Азії та Океанії розташоване в Сінгапурі);2) регіональні вир-чі упр-ня, які координують д-сть п-ств по лінії руху продукту, тобто відповідному вир-му ланцюжку. Такі упр-ня відповідають за забезпечення ефективної д-сті відповідних п-ств, безперебійне функт-ня всього технологічного ланцюжка, вони підпорядковані безпосередньо гол регіональному упр-ню концерну. Регіональні вир-чі упр-ня націлені на розвиток ефективних видів вир-цтв, нових моделей і товарів (напр, корпорація "Hewlett-Packard" на поч 90-х років з цієї причини перемістила свої вир-чі упр-ня з низки лідируючих продуктів із США до Європи);3) функц регіональні упр-ня забезпечують специфічні види д-сті концерну: збут, постачання, обслуговування споживачів після продажу їм товару, науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи тощо. Ці упр-ня відповідальні за рез-ти д-сті всіх відповідних стр-р у регіон-му або глобальн масштабі.

 

8. Регулювання діяльності ТНК.

1.Міжнародне:кодекс прямих іноз інвестицій - регулює захист права інвестора;кодекс корпоративного упр-ня - заг принципи і правила здійснення корпоративного упр-ня: відкриття влісності корпорації, відкриття фін інформації про д-сть корп, конвергенція нац. та  міжн. стандартів, права працівників, аудит, соц.політика.2.Двостороннє:Угода про уникнення подвійного оподаткування та попередження проти уникнення від оподаткування;Угода про взаємний допуск та захист прав власності інвестора

В Євросоюзі:- антимонопольне законодавство;- відкритий пільговий режим;- передбачено можливість єдиних стандартів зайнятості;- можливість створення профспілок. 3.  Національне регулювання:- визначення частки власності іноз інвестиційних компаній на територіїкраїни

- обмеження щодо менеджменту в деяких країнах;- нац.законодавство передбачає недоторканість та гарантію власності іноз.інвесторів, але в деяких випадках передбачає право держави на користування цінною власністю;

- проведення політики партнерства з місцевими компаніями.

Принципи регулювання ТНК: дотримання  міжнар-го права; підпорядкованість праву країни перебування; урахування політики  цієї країни в галузі розвитку та права; співробітництво з країною  перебування  з виключенням практики підкупу та субсидій, а також обов'язкове невтручання  у внутрішні справи. регулювання   д-сті   ТНК   на регіональному рівні відіграє певну роль, але воно ще не спроможне  захистити країни, особливо ті, які стали на шлях самост-го розвитку. Тому  саме  ці країни і висунули вимоги про встановлення нового  міжнар-го  ек-го порядку, в межах якого здійснювалося б правове регулювання  д-сті  ТНК.

9. Зміст глобальної стратегії ТНК. Конкурентні переваги ТНК

3 осн варіанти стратегій ТНК – по ЮНКТАД:Resourse-seeking – ресурсо-орієнтовані;Market-seeking – ринково-орієнтовані;Efficiency-seeking – ефективно-орієнтовані.Можуть також бути:Стратегія  імпортозаміщення;С.  експортного плацдарму;С.  освоєння стратегічних ресурсів;С. розвитку глобального нетворку (лідерства).Стратегія імпорту:Потенційний імпорт повинен враховувати аспекти двох видів:процедурні – митні правила і нормативи у відношенні до імпорту;стратегічні, які проявляються в більш тривалій перспективі. Найважливішою стратегічною проблемою є імпорт товарів, вироблених іноз-ми п-твами, які є зв'язаними з головною фірмою.Експортна д-сть:збільшує обсяг продаж;сприяє реалізації ефекту масштабу вир-ва ;є менш ризикованої ніж прямі інвестиції в інших країнах;дозволяє компанії диверсифікувати розміщення виробничих потужностей.

Прямий продаж:Варіант прямого продажу (dіrect sellіng) вибирається експортером заради встановлення більш твердого контролю над функцією маркетингу й отримання більш високого прибутку. Непрямий продаж (іndіrect sellіng) означає, що виробник діє через іншу фірму в країні базування, направляючи свою продукцію на міжнародний ринок.

Торгово-експортні компаніїТЄК (компанії, що займаються непрямими продажами в інтересах виробників) можуть бути створені:конкурентами і не підпадати під дію антитрестовського законодавства;урядами країн і місцевою владою;провідними світовими банками;великими ТНК.

Стратегія ТНК формується також з урахуванням очікуваної динаміки відсоткових ставок на різних національних ринках, курсів валют, умов кредитування та фінансування експортних операцій у кожній країні, де розміщені підрозділи ТНК.

Виходячи з умов здійснення діяльності на міжнародному ринку, ТНК може отримувати й використовувати такі конкурентні переваги:1)В межах ТНК існує можливість консолідації фінансових та інших ресурсів для здійснення дій, спрямованих на розширення або консолідацію своєї частки ринку в певній країні, що надає їй надзвичайні можливості, особливо у конкуренції з національними компаніями. 2)ТНК використовує певну збутову мережу (оптову та роздрібну) в усіх країнах світу. Окрім можливостей стабільного збуту продукції, це дає ТНК змогу з меншими витратами диверсифікувати свою діяльність, а також отримати економію на масштабах операцій (за рахунок зниження витрат на збут). 3)Диверсифікована ТНК може використати свою торговельну марку (brand-name) з тим, щоб здійснювати нові види діяльності, спираючись на маркетингові переваги, адже витрати на рекламу та просування товару на ринок будуть набагато менші, 4)Централізоване координування досліджень і розробок (R&D) результати якого в майбутньому можуть використовуватися як філіями в різних країнах, так і в різних видах бізнесу, який здійснюють підрозділи ТНК.

 

10. Структура управління ТНК.

Фактори вибору стр-ри упр-ня ТНК: 1. Рівень диверсифікації д-сті компанії в різних галузях. Якщо компанія займається певним бізнесом, то адекватна стр-ра упр-ня має ефективно координувати д-сть різних функц-х підрозділів. 2. Рівень організаційно-правової та фінансово-економічної незалежності різних видів д-сті, що здійснюються в рамках ТНК. ТНК може займатися різними видами бізнесу, а саме: вир-чою д-стю, наданням фін-х послуг, мати власну збутову мережу. Тому стр-рара упр-ня ТНК повинна відображати ці особливості ведення бізнесу і враховувати обмеження й можливості, які можуть виникати в межах компанії в цілому. 3. Рівень присутності на різних регіональних ринках та види операцій, які здійснює компанія на кожному з них. Функціональна стр-ра упр-ня ТНК - передбачає виділення підрозділів, які концентруються на певних функт-х сферах д-сті, таких, як дослідження та розробки, вир-во, маркетинг, фінанси та ін. При розробці та впровадженні стратегії компанії завдання головних менеджерів полягає у чіткій координації дій підрозділів, які вони очолюють. Регіональна структура управління ТНК. Географічна експансіяТНК, як правило, супроводжується еволюцією орг-них стр-р упр-ня. Зміни в орг-ній стр-рі, спричинені географічною експансією, відповідають завданням досягнення ефективного менеджменту підрозділів у різних країнах. У різних регіонах ф-ції підрозділів визначаються, виходячи, по-перше, з видів діяльності, якими вони повинні управляти; по-друге, з існуючих потреб координації роботи регіональних підрозділів з філіями компанії в інших країнах. Ф-ції регіон-х підрозділів формуються також під впливом особливостей ринку та специфічних завдань, з якими може стикатися компанія на-певному нац ринку. Матрична структура управління ТНК-орг-ція процесу упр-ня передбачає поєднання функт-х повноважень і повноважень керівників проектів або окремих видів бізнесу. Кожен вид д-сті чи проект здійснює група спеціалістів, які представляють різні функт-ні підрозділи компанії, підзвітні як менеджеру відповідного функт-го підрозділу, так і керівникові проекту. Вона дає змогу управляти на основі визначення певних стратегічних видів д-сті, які уможливлюють реалізацію ключових компетенцій компанії. Водночас залученням до роботи над конкретними завданнями спеціалістів з різних функц-х підрозділів досягається як результативність їх праці в рамках певного стратегічного напряму, так і високий професійний внесок, оск вони залишаються підзвітними своїм функц-ним керівникам. Прикладом застосування матричної структури є "Дженерал Електрік", "Сітібанк", "Боїнг" та інші ТНК з високим рівнем диверсифікації своєї д-сті та глобальними стратегіями розвитку.

 

11. Економічний механізм діяльності ТНК

Ек-й механізм д-сті ТНК визн-ся взаємодією його нац і трансграничних чинників. В його основі-4  взаємопов'язані складові: 1. Податкові умови діяльності ТНК, які визначають стимули та можливості трансграничного трансферту вир-ва та збуту. 2. Міжнар позиціювання активів ТНК або трансгранична релокація активів ТНК з метою зниження ризиків і податкових зобов'язань.3. Трансфертні ціни, за якими здійснюються трансакції між філіями ТНК у різних країнах.4.Упр-ня фін-ми потоками ТНК, тобто упр-ня внутр-ми розрахунками між філіями ТНК і зовн фін-ми розрахунками з ін контрагентами. Водночас кожен із компонентів має своє призначення: ефект оподаткування вирішальним чином впливає на ключові аспекти д-сті ТНК (іноз інвестування, фін стр-ру, стр-ру та вартість залучення к-лу, упр-ня валютними ризиками, фін-й контроль) і тому має бути оптимізованим; використовувані ТНК прийоми міжнар позиціювання активів дають змогу уникати обмежень і ризиків при переміщенні активів і фін- коштів, спричинених політичними, податковими, валютними та ін факторами; механізм трансфертних цін викор-я як інструмент додаткового фін-ня компанії та збільшення її прибутку; система управління внутрішніми фін-ми потоками спрямована на отримання додаткових прибутків за рахунок фін операцій. Таким чином, ек-й механізм ТНК- це стр-рна єдність насамперед 4х компонентів: податкових умов, міжнар позиціювання активів, трансфертних цін, упр-ня фін потоками. Всі компоненти пов'язані між собою і відповідають меті використання переваг транснаціональної д-сті компанії задля підвищення кінцевої ефективності функт-ня ТНК.

 

12.  Трансфертні ціни в діяльності ТНК.Трансфертні ціни відіграють важливу роль у ек-му механізмі ТНК і глобальній ек-ці в цілому. Це зумовлено тим, що значну частку глобального експорту становить внутр оборот ТНК між філіями в різних країнах. Внутр оборот ТНК опосередковується внутрішньокорпоративними цінами, які мають назву "трансфертні". Осн хар-ки трансфертних цін: а) вони не є вільно ринковими, а є внутрішніми регульованими цінами ТНК, а тому стабільнішими; б) вони базуються на витратах на вир-во або індикаторах ринкових цін, але водночас встановлюються на рівні, який відповідає певним потребам ТНК - мінімізації податків і митних витрат, трансферту фін ресурсів від однієї філії ТНК до іншої, акумуляції активів ТНК у певній країні та ін. Відхилення трансфертних цін від ринкових визначає обсяг перерозподілу фінансів всередині ТНК; в) трансфертні ціни сприяють формуванню внутр норми прибутку ТНК за рахунок перерозподілу фін ресурсів і мінімізації податкових та інших зобов'язань у глобальній корпоративній структурі; г) трансфертні ціни впливають на основні макроеконо-мічні показники: рівень експорту, валового внутр продукту, нац доходу, держ бюджету приймаючих країн.
Податкові органи розвинутих країн контролюють рівень трансфертних цін ТНК з огляду на їх важливу роль, в ін країнах такого контролю фактично не існує. Для аналізу та контролю трансфертних цін, який здійснюється час від часу в процесі податкового аудиту ТНК використовують певні моделі ціноутворення. Найпоширенішими з них є такі: 1) модель розрахунку ціни на основі витрат вир-ва плюс фіксована (середньогалузева) норма прибутку; 2) модель розрахунку ціни на основі ринкових аналогів, тобто цін на такі ж види продукції;3) модель розрахунку ціни на основі оцінки параметрів осн споживчої вартості, такої, наприклад, як потужність, швидкодійність, вміст основної хімічної речовини та ін.; 4) модель розрах-ку ціни на основі експертної оцінки вартості нових технологій або продуктів.

 

13. Основні джерела та структура фінансування ТНК

Категорії джерел фінансування ТНК:1)власні джерела: - прибуток, - амортизація, - кошти від продажу власного майна та на оренду 2)Equity: - продаж акцій компанії, - фін інструменти, які прив’язані до акцій (гаранти на купівлю акцій і ін), - інтелектуальна власність, як частина  к-лу компанії. 3) борги (delf): - відстрочка платежу із постачальниками, - облігації, - векселя, - loans, 4) Інші:- ліцензії, - субсидії (для інвестиційного проекту), - лізінг устаткування (або чого-небудь іншого).Можуть бути в різних валютах.В орг-ній стр-рі більшості ТНК виділяють 3 осн блоки: фінансово-ек-й, індустріально-промисловий, торгово-комерційний. Особливість фінансово-ек-го блоку- його функт-ня забезпечує нормальну д-сть усіх стр-рних підрозділів компанії. Фінансово-ек-й блок - це мережа кредитно-фін-х установ: комерційні банки, страхові, інвестиційні, лізингові, фінансові, пайові, трастові, пенсійні фонди і компанії. Гол завдання - залучення й акумулювання фін-х коштів, а також уп-ня фінансами на основі підтримки стійкого балансу між ресурсами і заявками на ці ресурси з боку ін учасників ТНК, вироблення інвестиційної політики і здійснення капіталовкладень, забезпечення ек-ї безпеки, упр-ня ризиками, правильна й ефективна побудова внутрішньої ек-ки всієї групи. Залежно від способу орг-ної побудови і підтримки д-сті ТНК головна орг-ція може набувати вигляду материнської компанії (холдингова стр-ра), наради президентів головних фірм, що водночас є й нарадою керуючих чи акціонерів, виступати трастовим відділенням комерційного банку. Холдинговий механізм групової орг-ції є домінуючим в утворенні та функт-ні багатьох закордонних ТНК на нац і транснаціональному рівнях. Холдингові компанії можуть виконувати різноманітні функції. Найчастіше це інвестиційна д-сть (холдингова компанія як власник контрольних пакетів акцій п-ств) або інвестиційна д-сть у поєднанні з вир-чою, комерційною та ін ф-ціями. Оперативний контроль охоплює, як правило, такі компоненти:  угоду з фінансових питань, що регулює порядок викор-ня річного прибутку, ін вест-ї та дивідендної політики;  договір про єдине упр-ня, що визначає ф-ції керівництва ТНК.Фінансовий контроль, здійснюваний трастовими підрозділами, - осн форма контролю за великими нефінансовими корпораціями.

 

14. Міжнародне залучення кредитів та фінансові інструменти міжнародного ринку капіталу.

Financing:-debt: фін-ння шляхом залучення боргу;-equity: шляхом залуч.акц.к-лу;-re-financing: реф-ння приб-ку\боргу\equity. К-л компанії поділ-ся: -long-term: залуч. На поповнення ОК-лу, тому що в-ть ОК переноситься на продукцію на протязі часу.; м.б.> ніж в-ть ЩЛ, бо є додатк.кошти для поповнення обіг.коштів; -short-term debt: залуч.кошти для поповнення  пот.к-лу. Чому виникає потреба в МК? 1.обмеженість кредитів по обсягам та термінам на нац.р-ку, 2.Відносно висока ціна залучень на нац.р-ку, 3.обмеженість використання інструментів боргу на нац.р-ку, 4.потреба в фін-нні імп-ту, 5.потреба в фін-нні експ-орієнтованих в-в, 6.потреба в фін.міжн.інвест.проектів. Пропозиція кред.рес-сів визнач.: 1.обсягом між.кредит.ліквідності,я.складають Г активи б-ків, строк.депозити в б-ках, 2.обсяг між.фін.ліквідності у вигляді інструментів боргу. Інструменти залучення: -компанії, банки: залуч.рес-си на умовах наявності фінансово прийнятих цілей\забезпечення; -муніципалітети, держави: позич.Г на фін.публічного сектору ек-ки ? під.заст.держ.власності\заг.держ. або муніцип.інтереси привелюють над критеріями фінанс.вигоди. Потреби в МК: 1.визначення потреб в міжнар.залученнях (ск.необх.Г і для чого), 2.визнач.терміну залучення, 3.виз.опт.ціни залуч., 4.необх.виз.ціну залучення (чи це буде кредит\акц-ний к-л), 5.визнач.форми забезпечення..цього залучення, 6.виз.валюти залучення, 7.виз.м-дів хеджування вал.і %-го ризику в процесі повернення рес-сів. Форми МК: 1.МК фінанс, комерц. І товарний; р-к МК-тів,  2.2. Між.інструменти боргу: р-к між.інструм.боргу, обліг, інстр-ти типу обліг.    ( Euro-commercial paper), похідні інстр-ти від облігац. Міжнар кредит - екон. відносини між резидентами різних країн з приводу надання та викор-ня залучених ресурсів або еквівалент.фін.активів на умовах строковості, повернення, плати за викор-ня екон. відповідальності. Суб’єктами МК виступають банки, кред. установи різних країн, міжнар.інституції та інші юрид.і фіз.особи. залежно від суб’єктів розрізняють такі види МК: МК між фірмами різних країн як різновид комерц.кредиту, банк.кредит у міжнар. торгівлі, міждержав. кредити, кредити міжнар. кред.орг-цій. Головна мета кредиторів полягає в отриманні максим.процента чи підприємниц.прибутку. При цьому джерелом процента є додана вар-ть, що створ-ся в країні боржника. МК викорис-ся для: 1)Забезп-ня перерозподілу фін.і матер. ресурсів між країнами та їх ефективнішого викор-ня. 2)Посилення процесу нагромадж-ня в межах усього світ.гос-ва, коли тимчасово вільні кошти одних країн спрямов-ся на фінанс-ня капіталовкладень в інших. 3)Прискорення розвитку продукт.сил тощо. Основ.ознакою МК є те, що він являє собою форму руху позич.капіталу у сфері міжнар.екон.відносин. рух цієї форми капіталу пов’язаний з наданням суб’єктам світ.ринку валют. та кред.ресурсів на умовах повернення, визначення строків, на які кредити надані, та виплати відповідної нагороди за позичку у формі відсотка.

 

15. Особливості фінансового менеджменту в ТНК. Методи управління фінансовими потоками ТНК

Управління фінансовими потоками ТНК
Упр-ня внутр-ми фін потоками ТНК є оперативним фін менеджментом компанії або упр-ням її грош потоками. Для цього ТНК використовують певні специфічні моделі та стр-ри, які обираються з огляду на досягнення оптимального розміщення та упр-ня фін ресурсами у глобальному масштабі. Найменш поширеним переважно у глобальних торговельних ТНК є децентралізований фін менеджмент. У цьому випадку кожна філія самостійно приймає рішення і здійснює упр-ня всіма фін трансакціями.
С-ма централізованого депозитарію у ТНК хар-ється тим, що кожна філія підтримує мінімальний фін баланс лише на невідкладні вир-чі потреби. Всі ін грош кошти централізуються та управляються на рівні ТНК. Це дає змогу мінімізувати валютні ризики і зменшити витрати на зовн залучення, отримати додатковий прибуток від розміщення надлишкової ліквідності на депозитних рахунках чи від коротко- і середньострокового інвестування на міжнародних фін ринках. Значна кількість ТНК, які здійснюють трансграничне вир-во з великим обсягом постачання спеціалізованої продукції, використовують корпоративний багатосторонній кліринг. Він передбачає розрахунки за постачання продукції між філіями централізовано, через багатосторонній взаємний облік платіжних зобов'язань. Логічним розвитком такої с-ми є застос-ня так званого внутрішньокорпоративного банку. Ним є або корпоративна фін компанія, або фін департамент ТНК, який веде спеціальні корпоративні клірингові та фін рахунки в банку, або корпоративний банк, в якому ТНК - контролюючий акціонер.
Внутрішньокорпоративний банк здійснює всі осн операції з обслуг-ня ТНК: клірингові розрах-ки між філіями, депозитарні операції, кредитування, інвестування, валютні операції, обслуг-ня акціонерів та ін. Він має значні переваги щодо оптимізації фін менеджменту ТНК й отримання додаткових прибутків за рахунок фін операцій.

16. Суть та основні форми альянсів.

ТНА  - це глобальні форми здійснення партнерства, спільної або пайової д-сті на основі багатосторонніх контрактів (угод) компаній різних країн через здійснення спільної маркетингової, фінансової, інноваційної, інвестиційної та операційної д-сті. ТНА- це відносно нове утворення в глобальній ек-ці. Серед перших ТНА - альянс "Форд Мотор Компані" (США) та "Мазда Моторе" (Японія), який було сформовано наприкінці 80-х років. Пізніше він відіграв вирішальну роль у створенні та розвитку автомобільної компанії "Кіа Моторс" (Корея). Відтак ТНА розвивалися практично в усіх осн сферах глобальної конкуренції - телекомунікаціях, інформатиці, авіаперевезеннях, сфері послуг та ін.вої, інноваційної, інвестиційної та операційної д-сті. Осн функц-ми формами ТНА є: ліцензування, франчайзинг, контракти під ключ, контракти на управління, транснаціональні консорціуми: 1) Ліцензування в глобальній ек-ці - це трансгранична угода, в межах якої власник ліцензії (ліцензіар) передає користувачу в іншій країні (ліцензіату) права на викор-ня певних нематеріальних активів на певних умовах, у тому числі фіксований платіж за користування ліцензією - роялті. 2)Франчайзинг - це угода компаній, згідно з якою відбувається передача прав на викор-ня торговельної марки і способів здійснення торгівлі або надання послуг, які мають суттєве значення для бізнесу, її учасниками є дві сторони: перша - компанія, що має права на франчайзинг і передає їх ін компаніям (франчайзер); ін компанії як сторони угоди, що набувають прав на франчайзинг (франчайзи). Франчайзингова угода - угода, за якою франчайзер надає права на використання фірмових марок або в системі послуг чи інше та підтримує франчайзи у використанні цих прав. Прикладом франчайзингу є транснаціональні готельні с-ми, зокрема "Холідей Інн", "Хілтон", "Інтер-контінентал", "Форум"..; с-ми швидкого харчування - "МакДоналдс", "Піцца Хат", "Бургер Кінг", "Данкін Донатс"..; торговельні с-ми - "Маркс енд Спенсер", "Білла"... 3)Контракт "під ключ" - контракт на здійснення певних робіт із спорудження нового п-тва або об'єкта інфраструктури, що передбачає повну відповідальність генер-го контрактора за буд.-цтво, ефективне викор-ня інвестиційних коштів і початок роботи п-тва за планом. Це формує взаємовідносини компаній таким чином, що вони працюють на досягнення кінцевого результату - вихід нового вир-цтва на проектну потужність. Такі контракти є транснаціональними, оск в них беруть участь субпідрядники та постачальники окремих видів сучасного устаткування і технологій з різних країн.4)Контракт на упр-ня укладається між власником п-тва або компанії та ін компанією-оператором на здійснення ефективного упр-ня певним п-твом або інвестиційним проектом. Це означає, що компанія здійснює упр-ня об'єктом, несе відповідальність за його роботу й отримує винагороду залежно від досягнутих результатів.

 

17. Міжнародні ліцензійні угоди як форма ТНА

Ліцензування - це трансгранична угода, в межах якої власник ліцензії (ліцензіар) передає користувачу в ін країні (ліцензіату) права на викор-ня певних нематеріальних активів на певних умовах, у тому числі фіксований платіж за користування ліцензією - роялті. Розмір фіксованого платежу визначається в межах розрахунку ціни ліцензії.Осн компонентами ліцензування та укладання ліцензійної угоди є: (а) визначення нематеріальних активів, які є винятково власністю ліцензіара; (б) погодження основних умов ліцензійної угоди; (в) визначення ціни ліцензії або вартості ліцензійної угоди.Об'єкти ліцензування - різні види нематеріальних активів і прав інтелектуальної власності. Розрізняють такі осн види нематеріальних активів: авторські права на інтелектуальні продукти - літературні, музичні та ін, що регулюються правом інтелектуальної власності, а також концепції творів і сюжети; патенти, винаходи, конструкції, схеми; торговельні марки, фірмові назви та фірмова ідентифікація; франчайзинг, контракти і самі ліцензії; програми, системи, процедури, проекти.Ліцензіар надає права на викор-ня його інтелектуальної власності ліцензіату, а також інформацію, яка уможливлює викор-ня таких прав. Ліцензіат викор-вує надані права і сплачує відповідні платежі ліцензіару.Ліцензійна угода є трансграничною, тому розрахунки за нею регулюються відповідним законодавством країн належності ліцензіара та ліцензіата. Крім того платежі за ліцензійними угодами є об'єктом пільгового оподаткування в більшості розвинутих країн, а також мають пільговий режим згідно з більшістю двосторонніх угод країн про уникнення подвійного оподаткування. Умовами ліцензійної угоди є визначення таких осн параметрів:
1. Тип ліцензії: повні; лімітовані; ексклюзивні або неексклюзивні; термінові або нетермінові.
2. Ліцензії можуть діяти на території певної країни або використовуватися за її межами.
3. Ліцензії можуть бути загальними або генеральними. Може існувати одна компанія в країні, яка надає субліцензії. 4. Умови використання ліцензії: умови отримання; умови передачі; умови контролю за дотриманням технології, якості та інше; загальні умови щодо змін, стосовно взаємин між ліцензіарами та ліцензіатами; умови застосування. 5. Обмеження щодо обсягу використання ліцензії.6. Обмеження щодо експорту продукції, виробленої на основі ліцензії, в треті країни.
7. Розмір і періодичність ліцензійних платежів та їх характер - фіксовані (на певний час) і змінні (залежать від обсягу продукції та ін параметрів).8. Відповідальність за порушення умов ліцензійної угоди.Оцінка вартості ліцензійного контракту залежить від таких факторів: (а) ексклюзивності чи неексклюзивності ліцензії; (б) наявності ринкових обмежень викор-ня ліцензії, включаючи експорт; (в) обмежень щодо обсягу виробництва; (г) терміну дії; (ґ) новизни технології; (д) рівня конкуренції; (е) політичного та ділового ризиків у країні, якій надається ліцензія; (є) рівня технології в країні, якій надається ліцензія.

18. ТНА у сфері фінансових послуг, авіакомпаній та в телекомунікаціях

Конкурентні переваги авіаліній полягають у їх можливостях підвищення рівня сервісу. Звичайно сервіс надається ін компаніями. Тому стратегічні авіаальянси здійснюють спільне придбання літаків, знижують вартість лізингу, оскільки літаки експлуатуються більше, що знижує їхню вартість.Авіалінії розподіляють витрати з експлуатації рейсів, тобто витрати, що здійснюються корпораціями за кількістю місць, які має компанія. За рах таких альянсів компанія завойовує нові регіони або розподіляє польоти, що користуються меншим попитом.Беручи участь в авіаальянсі, авіакомпанія отримує суттєвий виграш, який виявляється, по-1, у формуванні мережі постачання споживачів, що стабілізує попит на послуги; по-2, у зниженні фіксованих та операційних витрат; по-3, в досягненні економії масштабу - розподіл фіксованих витрат на інший обсяг реалізації; по-4, у створенні нових видів доходів; по-5, у доступі до іноз ринків з мін-ми витратами без додаткових витрат на устаткування, придбання ліцензії на польоти; по-6, у створенні конкурентних переваг щодо ін компаній.Авіакомпанії беруть взаємну участь у програмах постійних споживачів. Постійні споживачі - це люди, які постійно користуються послугами компаній, що входять до альянсу. Участь авіакомпаній у програмах споживачів забезпечує переваги для споживачів, оск з'являється можливість (а) одночасного придбання квитків у глобальному масштабі й за низькими цінами; (б) висунення додаткових вимог щодо послуг готелів, оренди машин, зв'язку та ін.; (в) заміни квитків між авіакомпаніями; (г) здійснення найзручніших перельотів у глобальному масштабі.Осн глобальні авіаальянси авіакомпаній, що домінують нині на ринку:
1. Qualyflyer - Swissair, LOT, Air;
2. North Star -  North West, Alitalia;3. One World - British Airways, US Air;4. Star Allienes - Lufthansa, Austrian Airlines, United Airlines.

19. Роль ТНК в глобальному трансфері технологій.

ТНК контролює приблизно 45% у світовому трансфері технологій, надходження ТНК тільки від продажу патентів і ліцензій складає 98млрд$ в 2004 році. Інноваційна модель:1)централізовані дослідження і розробки є основними в країнах  світу – 2% від ВВП. В Україні повинно бути 7%, а є 0,7%. 2)Технологічний розвиток має плинну продуктивність праці і вимоги до навичок працівників. 10% і більше від обсягу продукції – технолог. інтенсив. галузь (інформатика, телекомунікації, медична, авіаційна, навчальна і ін.)  Джерела інноваційних і нових технологій: держава : - фундаментальні дослідження, - розповсюдження технологій, - технопарки (це інфраструктура, будівлі, устаткування та інші фундаментальні дослідження у комерційному застосуванні) ;корпорації: - прикладні дослідження (15-12);практичні розробки (8-10);комерційні застосування (2-5) .Модель, економічна, яка базується на створенні знань або інформаційних технологіях.Ф-ції ТНК в глобальному трансфері технологій: 1)міжнародні трансфертні дослідження 2)трансфер технологій та устаткування;3)безпосередній трансфер технологій у формі ліцензій, патентів, наукової інформації.Міжнародний трансфер. Документація – угода СОТ “Угода щодо торгових аспектів, прав на інтелектуальну власність” 1995 р.1)комерційні передові технології (продаж патентів, ліцензій, угоди). 2)некомерційні передові технології.Додаткова вартість ТНК: 1)зменшення витрат в зарубіжних країнах.2)стандартний трансфер технологій, коли регулюється трансфер технологій в іншій країні (soft).Обмеження: - технологічна інформація, - можливе удосконалення технічних рішень, - можливий експорт, - обсяг вир-ва, - сервісне обслуг-ня, - можливе створення аналогів.Осн риси глобального трансферу ТНК в сучасних умовах: 1)збільшення вир-ва на філіях ТНК супроводжується  як збільшенням трансферу технол-х рішень, створених в цій філії, так і створенням  власних дослідницьких центрів ТНК в інших країнах.2)ТНК формують “таргетовані” технології для зарубіжних філій, пристосовують до місцевих умов.3)ТНК мають високий рівень концентрації технології і витрат на ці технології (ford, siemens, tayota).4)Вир-во технологій ТНК та їх трансферів в таких секторах як: інформаційні телекомунікації, устаткування, біотехнології, біофармацевтика, авто технології).Методи: 1)офшоринг – вир-во продукції або послуг для компанії її зарубіжними філіями. Має форму релаксації. Вир-во товарів чи послуг з материнських країн до компаній, філій. 2)Аутсорсінг – викор-ня ТНК продуктів чи послуг місцевими компаніями в зарубіжних країнах або філій ін ТНК. Вимоги: - високий інформаційний зміст, шляхом вик-ня Инета або ін засобу комунікації, - підвищення диференціації заробітної плати, - зниження бар’єрів для створення аутсорсінгу в заруб країнах. Розвиваються в галузях: програмування, створення анімації, комп’ютерних ігор та ін, дизайн проектування, обробка комп’ютерної томографії на відстані (аналіз зразків здорових та хворих клітин)

Наслідки міжнародного трансферу ТНК: 1)демонстрація ефективності застосування технологій в інших країнах, як індикатор технологічного рівня, 2) поширення технологій і знань в країнах – діяльність ТНК, 3) ефект конкурентності з іншими ТНК, з місцевими виробниками і щодо загальних критеріїв, 4) ефект повторення, 5) підвищення ефективності технологій для приймаючих країн.

 

20. Економічна оцінка та управління міжнародними інвестиціями проектами ТНК.

Міжнар ін вест-й проект – це комплекс взаємопов’язаних дій, які передбачають певні вкладення к-лу за межами країни з метою отримання прибутку. Акціонери – це всі кого стосується д-сть компанії. SOX – у відповідності з цим актом було створено  більш жорсткі норми аудиторських компаній. Класифікація. За змістом: розвитку; розширення; реабілітації. За масштабом: глобальні; крупно масштабні; регіональні; галузеві. За терміном:довгострокові-більше 10 р; середньостр.;короткості. З точки зору компанії:незалежні; взаємовиключні; умовні(залеж від результату ін проектів). Життєвий цикл проекту(етапи ін вест проекту):1) за викор-ням методу світ банку-визначення; -підготовка; -експертиза; -переговори; -реалізація; -оцінка. 2)-передінвестиційна (інвестиційна пропозиція); -інвестиційна(техніко-ек-не обґрунтування інвестицій); -експлуатаційна(бізнес-план). Бізнес-план-це документ, що містить в собі короткий, точний та зрозумілий опис інвестиційного проекту, у якому розглядається велика кількість можливих ситуацій, що дозволяють вибрати найбільш підходяще рішення і інструмент його реалізації(50-60стор.). Структура бізнес-плану: огляд; хар-ка об’єкту; хар-ка галузей; аналіз ринку; організаційний план; інвестиційний план; маркетинговий п; фінансовий п; аналіз ринків(виробничі, комерц-ні, фін-ві)  .Методи оцінки: Net investment  величина інвестування: - вартість проекту, - прямі витрати, - податки. 1)метод розрахунку терміну окупності проекту = net investment/ cash flow – це якщо першопочаткове інвестування. Наприклад: 10 років, 1,5 млн (net invest), 0,5млн (cash flow), =1,5 /0,5 = 3 роки (target period) 2)норми рентабельності  Pi=Total cash flow (+)/Net invest  - це за весь життєвий цикл 3)модифікована норма рентабельності (відносна величина). Present value  PV (теперішня вартість), Future value FV, k (кількість періодів)

1)FV=Pv+ (1+I)+k; 2)FV=Pv*(1+I)^k; 3)PV=Fv/(1+I)^k; PI=Pv (Cfs)/Pv(Net ivest);

Сума= CF/(1+I)^k; Сума=Net invest/(1+I)^k (якщо >1, то варто інвестувати проект).

4)Net present value NPV (абсолютна величина) ;                СумаCF/(1+I)^k- СумаNI/(1+I)>0;

IRR= internal rate of return (внутрішня норма доходності) Сума CF/(1+I (%))^n=0  - якщо більше вартості капіталу, тоді варто інвестувати.

 

21. Структура фінансування міжнародних інвестиційних проектів.

Категорії джерел фінансування ТНК: 1)власні джерела: - прибуток, - амортизація, - кошти від продажу власного майна та на оренду 2)Equity: - продаж акцій компанії, - фін інструменти, які прив’язані до акцій (гаранти на купівлю акцій і ін), - інтелектуальна власність, як частина  капіталу компанії. 3) борги (delf): - відстрочка платежу із постачальниками, - облігації, - векселя, - loans, 4) Інші:- ліцензії, - субсидії (для інвест проекту), - лізінг устаткування (або чого-небудь іншого)

Можуть бути в різних валютах. План фін контролінгу інвест проекту: 1)детальний бюджет (всі види витрат детально, ціни, осн постачальники). 2)умови тендерних закупівель (-вимоги до продукту, матеріальної послуги, яка закуповується, - умови до постачальників, - послужний список постачальників, - вимоги до гарантій і постачальників, - гарантійне обслуг-ня, - платіжні умови, які пропонує постачальник). 3) графік фін-ня по періодам (тиждень, місяць, квартал), 4) графік обслуг-ня кредитів або погашення облігацій. !!!5) фін моніторинг зміни ек-го і фін-го середовища (прогнозування і аналіз інфляції) 2005р - до 11%, 2006р - 9% (+моніторинг динаміки курсу валют, моніторинг динаміки % ставое про залучення, мініт. Зміни регуляторного середовища), як наслідок, зміна рівня і системи оподаткування). Проектне фін-ня: Проект - контракт на постачання нафти (10р мінімум), - угода на транспорт, - Висновок екологічної експертизи, - страховка ( - всі ризики в процесі будівництва, - ризик того, що обєкт не згорить, не вибухне,  - ризики, які можеть вплинути на нормальний хід бізнесу, - відповідальність менеджера з ведення бізнесу), - електропостачання, вода і ін., -земля (49р мінімум).Власник –Проект (нафтопереробний завод) - найбільш високого технічного рівня і вартісно побудований менше ніж у ішших  - під ключ: (- документи, що гарантують performance bond, - банківська гарантія).Проект - внутрішні конртакти мінімум 10 р на продаж з кредитоспромож. і на  експорт нафти.

 

22. Економічні результати діяльності ТНК для країн експортерів та імпортерів капіталу.

Вплив є асиметричним, тобто ефекти є по різному розподілені та мають різну кількісну та якісну визначеність.Вигоди для приймаючої країни: 1)Отримання додаткових ресурсів (капітал, технології, управлінський досвід, кваліфікована праця) 2)Стимулювання розвитку націо­нальної економіки, збільшення обсягу продукту, що виробляєть­ся, і прибутку, прискорення е-го зростання і розвитку 3)Отримання податків від д-сті ТНК  4)Включаються в ек-й оборот місцевих ресурсів 5)Збільшення зайнятих і продуктивності праці населення  6)Трансфер технологій і ноу-хау 7)Трансфер сучасного досвіду упр-ня 8)Імпортозаміщення 9)Отримання доступу до ринків 10)Отримання конкурентних позицій.Проблеми для приймаючої країни: 1)Представники приймаючої країни не допускаються до участі в про­веденні НДДКР 2)Посилена експлуатація і встанов­лення зовн контролю з бо­ку ТНК  3)ТНК можуть маніпулювати цінами з метою уникнення податків  4)Витіснення місцевих виробників з нац ринків 5)Зростання вартості робочої сили і перехід найбільш кваліфікованих робітників до ТНК 6)Поглинання місцевого к-лу  7)Отримання контролю над ключовими галузями нац-ї ек-ки 8)Прийняття стратегічних рішень, упр-ня д-стю ТНК в країні.  Виводи для країни, що вивозить капітал: 1) Іноз інвестиції ефективніші, ніж аналогічні внутр   2)Збільшення сукупного обсягу продаж 3)Збільшення присутності на ринках інших країн 4)Отримання додаткового доходу на к-л в силу того, що розмір додаткової вартості більша ніж в країні базування 5)Змінюється масштаб та структура зайнятих. 6)Отримання додаткового доходу в формі роялті, франчайзинг і тд  7) Ведуть технологічний обмін: експорт високими технологіями, імпорт наук-техн послуг 8)Додаткове надходження податків від зарубіної діяльності .Проблеми для країни, що вивозить капітал: 1)Держ регулювання іно­з інвестицій: заборона інвестування в окремі галузі, особливі умови інвестування (використання місцевих на­півфабрикатів, навчання міс­цевих кадрів, проведення НДДКР у приймаючій країні, розширення експорту про­дукції, що виробляється), втрати в торговому балансі 2)Ризик конфіскації інвестицій  3)Недоотримання податків в результаті діяльності ТНК (оптимізація податкових зобов’язань)4)Політичний вплив 5)Втрати внаслідок корупції і бюрократії.

 

23. Особливості інвестиційного середовища  у трансформаційних економіках.

Для стимулювання інвестиційної активності необхідно, насамперед, забезпечити приплив в економіку коштів приватних інвесторів –  корпоративного національного капіталу, що адаптувався до умов ринку і здатний забезпечити високу віддачу вкладених коштів, оскільки проблеми підвищення інвестиційної активності, реформування економіки не можуть бути вирішені тільки за рахунок збільшення обсягів державного інвестування.

 

24. Регулювання діяльності ТНК в трансформаційних економіках.

Однією з надзвичайно складних і  суперечливих  проблем,  є  проблема  взаємовідносин ТНК із нац урядами.  Тут  можна  виділити  три  основні  підходи: ліберальний (ортодоксальний), марксистський (радикальний),  націоналістичний (неомарксиський) . Кожний із них по-своєму інтепретує  взаємовідносини ТНК  і їхніх нац урядів. С-ма відносин між державою і ТНК являє  собою  діалектичну  єдність протиріч. З одного боку, ТНК є важливим  інструментом  зовнішньоекономічного і овнішньополітичного впливу, і держава не може  не  використовувати  це  в інтересах  свого  панування  на  світовій  арені.  З  ін  боку,  єдність інтересів не  виключає  наявність  протиріч.  Держава  постійно  намагається затвердити  контроль  над  вивозом  к-лу,   товарів,   технологій.   ТНК здійснюючи свою стратегію одержання довгострокових прибутків,  впливають  на ек-ну  кон'юнктуру  країни-базування  або  країни,  що  приймає,  і   в рез  вступають  у  протиріччя  з  визначеними   засобами   держ регулювання ек-ки. держава  грає  важливу  роль  у  становленні нац  міжнар-х  корпорацій,  на  зустрічах  і  консультаціях  між керівниками розвинутих держав питання підтримки і стимулювання ТНК  займають значне  місце. Регулювання діяльності  ТНК  як  на  регіональному, такі на універсальному рівні сьогодні ще далеке від  бажаного,  хоча  вже  є міжнародно-правові   документи,   які   викор-ся   для   регулювання д-сті ТНК. Принципи регулювання ТНК: дотримання  міжнар права; підпорядкованість праву країни перебування; урахування політики  цієї країни в галузі розвитку та права; співробітництво з країною  перебування  з виключенням практики підкупу та субсидій, а також обов'язкове невтручання  у внутрішні справи. регулювання   д-сті   ТНК   на регіональному рівні відіграє певну роль, але воно ще не спроможне  захистити країни, особливо ті, які стали на шлях самостійного розвитку. Тому  саме  ці країни і висунули вимоги про встановлення нового  міжнар-го  ек-го порядку, в межах якого здійснювалося б правове регулювання  д-сті  ТНК.

 

25.Досвід та проблеми діяльності ТНК в економіці України.

Україна, як приймаюча ТНК країна, незважаючи на певні природні переваги,  має один із найнижчих показників залучення прямих іноземних інвестицій серед країн Центральної та Східної Європи, СНД. Найбільше коштів зарубіжні ТНК інвестують у харчову промисловість України, відтак у сільське господарство і в телекомунікації. Ін значними напрямами іноз інвестування є машинобудування, роздрібна торгівля, п-тва громадського харчування, банківський сектор, підприємства легкої промисловості. Визначальна причина вкладення інвестиції в Україну -пошук нових ринків збуту. Більшість іноземних інвесторів приваблює передусім великий внутрішній ринок України (близько 50 млн. споживачів). Наявність дешевої робочої сили є істотним фактором лише для інвесторів-підприємців. Однак найнижчі серед країн Східної Європи витрати на оплату праці часто обертаються її низькою продуктивністю, нестачею капіталу, слабким менеджментом та регуляторними перепонами, що робить собівартість продукції вищою, ніж у сусідніх країнах.Іноз інвестори, як правило, сподіваються на внутр ставку дохідності в межах від 10 до 30%. ТНК, які залучають к-л під менші відсотки, задовольняються ставкою, нижчою за 20%. Тому ТНК можна розглядати як найкращий спосіб залучення довгострокових інвестицій в Україну. Проте процес іноз інвестування в Україні гальмується численними чинниками. Основні серед них: а) нестабільне й надмірне регулювання;б) нечітка правова система;в) мінливість ек-го середовища;г) корупція;ґ) великий податковий тягар;д) проблеми щодо встановлення чітких прав власності;е) низький рівень доходів громадян;є) труднощі у спілкуванні з урядовими та приватизаційними органами;ж) мінливість політичного середовища;з) відсутність матеріальної інфраструктури;і) проблеми виходу на внутрішній і зовнішній ринки. Практика свідчить, що пріоритетами державної політики мають бути лібералізація руху капіталу, валютного ринку та репатріації прибутків; зняття обмежень на частку іноземної власності в українських компаніях, мінімізація бюрократичних обмежень і зниження податкових ставок та зменшення кількості податків.В інтересах залучення іноз к-лу Україна має переглянути й окремі положення аграрного права. Іноземні інвестори прагнуть, щоб приватизація не лише створювала інвестиційний і діловий клімат у результаті зростання продуктивності економіки. Більшість з них виступає за приватизацію землі. Україна недоотримує значних інвестицій саме через обмеженість права на купівлю-продаж землі. ТНК почали формуватися і в Україні. Як приклад можна навести діяльність відкритого акціонерного товариства "Укрнафта". Проте перспективи створення українських ТНК поки що не визначено.



Похожие статьи:
Предыдущие статьи:

Комментарии
Поиск
Только зарегистрированные пользователи могут оставлять комментарии!

3.26 Copyright (C) 2008 Compojoom.com / Copyright (C) 2007 Alain Georgette / Copyright (C) 2006 Frantisek Hliva. All rights reserved."

Голосование

В каком направлении должна двигаться Украина?